Мета дослідження - оцінити вміст та динаміку змін показників С-реактивного білка (C-РБ) та TNF-<$E alpha> сироватки крові та ротової рідини в пародонтологічних хворих залежно від способів стоматологічного лікування в постковідному періоді. Методи дослідження - об'єктом дослідження стали 160 хворих на генералізований пародонтит I та II ступенів розвитку (хронічний перебіг), які перехворіли коронавірусною хворобою легкого, середнього та важкого ступенів, та 20 осіб з інтактним пародонтом (здорові, контроль 1 (група З)). Набір хворих та ретроспективний аналіз історій хвороб здійснювався на базі Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня N 1 Івано-Франківської міської ради" на підставі схваленого та затвердженого в установленому порядку генеральними директорами клопотання, у тісній співпраці з колегами пульмонологами та сімейними лікарями. Визначення С-РБ та TNF-<$E alpha> проводилося у двох варіантах: у ротовій рідині й у плазмі крові, після виписки пацієнта зі стаціонару, у термін до проведення стоматологічного лікування, на 30-у та 180-у добу. Уперше вивчено й оцінено дані вмісту C-РБ та TNF-<$E alpha> в сироватці крові та ротовій рідині пародонтологічних хворих після стаціонарного лікування через ускладнення коронавірусної хвороби. Установлено вірогідно (p << 0,05) підвищені, порівняно зі здоровими особами, запальні показники, у всіх групах обстежених у період перед проведенням стоматологічного лікування. Апробовано й отримано більш високу ефективність застосування запропонованого комплексу медикаментозного лікування із застосуванням курсу фотодинамічної терапії лазером "Helbo Thera Lite" у порівнянні із традиційними підходами до лікування. Висновки: представлені результати імунологічного скринінгу інтерлейкіну TNF-<$E alpha> та C-РБ в біологічних середовищах та клінічних спостережень за хворими в постковідному періоді свідчать про тісний етіопатогенетичний взаємозв'язок між цими захворюваннями. Отримані дані вивчених запальних маркерів можуть слугувати пусковим механізмом до загострення багатьох соматичних хронічних захворювань в часі постковідного синдрому в таких хворих, потребують подальшого контролю клініцистами.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Рожко Марина Миколаївна (педагогічні науки)
• Рожко Микола Михайлович (медичні науки)
• Мигович Віра Василівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"