Мета дослідження - вдосконалення схеми консервативного лікування в молодих жінок хронічного сальпінгоофориту, ускладненого гідросальпінксом. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 65 пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом, ускладненим гідросальпінксом. Середній вік обстежених склав 28 +- 5,9 років. Методом простої рандомізації жінки були поділені на 2 групи залежно від схеми призначеної терапії. Пацієнткам I групи (33 жінки), окрім стандартного комплексу, призначили супозиторії Дістрептаза ректально на період 15 днів. Пацієнтки II групи (32 особи) отримали стандартний комплекс, до складу якого входили антибактеріальний препарат та симбіотик. Діагностичний комплекс, що проводився в динаміці лікування, включав загальне клінічне, гінекологічне обстеження, комплекс мікробіологічних досліджень. До та через 1 місяць лікування виконували УЗД і визначення в плазмі крові рівнів лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, пролактину, естрадіолу та прогестерону. Результати. Швидший регрес больового синдрому в пацієнток, які отримали лікувальний комплекс із включенням супозиторіїв Дістрептаза, супроводжувався відсутністю сонографічних ознак оклюзії дистальної частини маточної труби у 48,48 % пацієнток, стандартна терапія була ефективною в 21,87 % жінок. Вже через місяць лікування відзначено відновлення мікробіоценозу статевих шляхів у більшості пацієнток обстежених груп. У жінок I групи дослідження відбувалося достовірне (р << 0,05) підвищення у 3 рази рівня прогестерону в II фазу менструального циклу після закінчення антибактеріальної терапії, що свідчить про відновлення у них овуляторних циклів. Це свідчить про доцільність застосування обраної комбінації препаратів у молодих пацієнток (до 35 років) із нереалізованими репродуктивними планами. Висновки: лікування хронічного сальпінгоофориту, ускладненого гідросальпінксом, у молодих жінок повинно бути комплексним та включати на першому етапі емпіричну антибактеріальну, протизапальну й антимікотичну терапію, симбіотики і поліферментні препарати, а серед хірургічних методів слід віддавати перевагу органозберігаючим методикам.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Калугіна Людмила Вадимівна (медичні науки)
• Юско Тетяна Іванівна (медичні науки)
• Чайківська Еліна Флавіанівна (медичні науки)
• Сіліна Наталя Костянтинівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"