Встановлено особливості взаємодії рекомбінантних похідних молекули дифтерійного токсину, синтезованих в клітинах Escherichia coli, з клітинами ссавців на етапах зв’язування з рецептором, взаємодії з ліпідними мембранами та ендосомної інтерналізації. В процесі дослідження застосовано методи: загальнобіохімічні (електрофорез в поліакриламідному гелі з використанням додецилсульфату натрію для аналізу проб протеїнів, електрофорез нуклеїнових кислот в агарозному гелі, модифікація протеїнів флуоресцеїнізотіоціанатом); хроматографічні (металоафінна хроматографія для очищення протеїнів, що містять полігістидинову мітку); мікробіологічні (культивування бактерійних штамів-продуцентів на поживних середовищах); біотехнологічні (трансформація прокаріотичних клітин векторними конструкціями, клонування фрагментів кДНК в плазмідні вектори); флуориметричні (протокова цитофлуориметрія, конфокальна мікроскопія); метод культур евкаріотичних клітин in vitro. Вперше визначено, що на відміну від нативного дифтерійного токсину, його рекомбінантні аналоги ефективніше взаємодіють з рецептором резистентних до токсину видів, причому константи зв’язування досліджуваних сполук з рецепторами резистентних та чутливих до токсину клітин, виявилися величинами одного порядку. Показано, що транслокаційний домен у складі рекомбінантних похідних, може впливати на інтерналізацію та ендосомний транспорт у клітинах, зберігає притаманну нативному токсину іонпровідну функцію, і є залученим у реалізацію протипухлинної дії.

• Манойлов Кирило Юрійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"