Досліджено самотність в різноманітті всіх її форм, в тій неоднозначності, яка знайшла своє відображення у філософській думці - XX ст. Визначено в онтологічному плані самотність, як змістостворюючий горизонт життєвого світу людини такий, що найбільш гостро переживається. Зазначено, що екзистенціалізм проводить аналіз самотності, пропонуючи її як базовий і справжній тип перебування в бутті і громадському світоустрої, де принципово виключені сутнісні зв'язки з іншими людьми. Встановлено, що узагальнене уявлення про сутність концепту самотності не розкриває суть поняття ''екзистенціальна самотність'', в зв'язку з чим досліджено цю проблему паралельно в психоаналітичному та екзистенціальному дискурсі. Обґрунтовано, що специфічні риси самотності можуть бути витлумачені в категоріальних формах фундаментальної онтології. Введено поняття ''деструктуризація самотністю'', яке найбільш повно передає стан людини під впливом самотності. Показано як виникає процес деструктуризації самотністю та як це трансформує особистість і мову людини, при цьому людина переживає важкі екзистенціальні та психічні стани, які межують з безумством.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Громова Олена Володимирівна (економічні науки)
• Громова Олена Вячеславівна (технічні науки)
• Громова Ольга Володимирівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"