Мета роботи - аналіз найближчих та віддалених результатів панкреатодуоденальної резекції (ПДР) за умови використання різних методів формування панкреатодигестивних анастомозів. Проаналізовані результати 108 ПДР, що були виконані за період з 2008 до 2021 рр. в клініці хірургії N 2 на базі Дніпровської обласної лікарні ім. І. І. Мечникова. Панкреатоєюноанастомоз (ПЄА) був сформований у 88 (81,5 %), панкреатогастроанастомоз (ПГА) - у 20 (18,5 %) випадках. Залежно від поперечного розміру перешийка та тіла підшлункової залози, діаметра Вірсунгової протоки обирали методику ПЄА: телескопічний "кінець-у-кінець" (n = 26); вірсунгоєюностомію (n = 28), оригінальний анастомоз (n = 34). У групі ПЄА щільна паренхіма підшлункової залози була в 51 (58,0 %) випадку, м'яка - у 37 (42,0 %), а в групі ПГА щільна залоза спостерігалась у 12 (60 %), м'яка - у 8 (40 %) пацієнтів (p >> 0,05). Кількість пацієнтів з ранніми післяопераційними ускладненнями становила 43 (39,8 +- 4,7 %), серед них у 17 (15,7 +- 3,5 %) хворих були тяжкі ускладнення та ускладнення, що потребували додаткових втручань. Летальність становила 6,5 +- 2,4 %. Найкращі результати щодо ранніх післяопераційних ускладнень були отримані в групах ПГА та оригінального ПЄА. При цьому були виявлені статистично значущі відмінності в загальній кількості випадків ранніх післяопераційних ускладнень між групами ПГА (20,0 +- 8,9 %) та телескопічним ПЄА (50,0 +- 9,8 %, p = 0,037) і вірсунгоєюноанастомозом (50,0 +- 9,4 %, p = 0,034), а також при порівнянні загальної кількості хворих з ускладненнями в групах ПГА та ПЄА (44,3 +- 5,3 %, p = 0,045). Серед пізніх післяопераційних ускладнень статистично значущих відмінностей між групами виявлено не було (p >> 0,05).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"