Мета і завдання дослідження полягають у розгляді аксіологічних цінностей роду й родини в українському традиційному суспільстві кінця XIX - початку XX ст., здійсненому на матеріалі уснословесної творчості, що є актуальним з погляду вивчення та популяризації етосних цінностей українського суспільства, його кращих етнічних традицій, ментальних якостей людини. Цінності роду й родини високо цінувалися в українській традиційній спільноті, були основою матеріального і духовного життя людей. Ця родиноцентричність широко відбилася в уснопоетичній творчості, як прозовій, так і пісенній. Зображення роду (родини) в українському фольклорі підноситься до рівня вищих екзистенційних цінностей людини. Ці питання цікавили таких дослідників минулого і наших днів як М. Костомаров, П. Житецький, М. Сумцов, І. Франко, В. Гнатюк, М. Гайдай, М. Пазяк, О. Дей, Н. Шумада, Н. Скрипник та ін. В уснословесній творчості збереглися відголоски родового устрою суспільства, коли виживання первісних людей було можливе тільки в колективі - родовій общині. Спільна праця і проживання вимагали регуляції поведінки, дотримання правил співіснування. У цей час було вироблено прості норми моральності в родових общинах, до яких входили патріархатні сім'ї: повага до батька (глави сім'ї) і старших, опіка молодших, слабших, патріотизм, пошанування померлих, роду, колективізм. Поняття "рід", "родина", "родичі", "рідна земля", "батьківщина" у фольклорі вербалізуються у складі концептів "свій"/"чужий". Найбільшим покаранням у давні часи було вигнання з родини, залишення поза родом, позбавлення родичів. У народних піснях та ін. жанрах фольклору змальовано підлегле становище жінки (молодиці) у новій родині, маргінальний статус сироти, вдови. У значенні батьківщини, країни, родини може поставати хата, яка в цьому сенсі набирає сакральних вимірів як зовні, так і всередині (архетипи: дім - поле - храм). Через рід, родину приходить усвідомлення належності індивіда до більшого утворення держави, формуються почуття патріотизму, любові до своєї вітчизни. Високе устремління до "належного", його злиття із сущим знаходимо в колядковому світі ідеальної селянської родини, де панує злагода, мир і любов, кожен має своє призначення і коло обов'язків, поводиться згідно з усталеними віковими і статевими нормами.

• Мушкетик Леся Георгіївна (1955–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"