Проведено комплексне дослідження футбольної лексики української мови: її формування, розвитку та функціювання впродовж понад столітньої історії футболу в Україні. Сформульовано визначення футбольного дискурсу, диференційовано формальний і неформальний футбольний дискурси. Здійснено соціолінгвістичний аналіз побутування української мови в різних суспільних сферах, пов'язаних із футболом. Уперше в українському мовознавстві всебічно та системно досліджено футбольну лексику в діахронії та синхронії в усній і писемній формах мовлення - як історично сформовану та функційно розбудовану підсистему сучасної загальнонаціональної мови, що обслуговує комунікативні потреби українців у вагомій упродовж останнього сторіччя соціокультурній сфері. На основі ґрунтовного аналізу фактичного матеріалу розглянуто періоди зародження, становлення та розвитку футбольної лексики з кінця XIX до початку XXI ст. через призму впливу мовних і позамовних чинників, запропоновано шляхи її оптимізації. Описано неформальний футбольний дискурс - жаргонізми у футбольній лексиці та соціолект українських футбольних фанатів. Проаналізовано футбольний ономастикон як один з основних маркерів соціолінгвістичних тенденцій в українській мові футболу - назви футбольних клубів, уживані у формальному дискурсі, та прізвиська футболістів, використовувані в неформальному дискурсі. Результатами діахронного соціолінгвістичного дослідження української футбольної лексики доведено, що футбол є однією з небагатьох соціокультурних сфер національного життя, яка цілісно представлена в українській мові формальним і неформальним дискурсами.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Процик Ірина Романівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"