Досліджено політичну корупцію як неформальний політичний інститут деструктивного типу. На основі методології неоінституціоналізму сформульовано політико-правовий концепт політичної корупції. Вперше здійснено авторську політологічну концептуалізацію політичної корупції з методологічних позицій неоінституціоналізму. Визначено, що політична корупція — деструктивний різновид неформальних інститутів партикулярного характеру, який зумовлює позаправове використання суб’єктами політичного процесу з корисливих мотивів ресурсів влади в позасуспільних (вузькогрупових) інтересах, приватизацію публічних ресурсів за умов слабкості формальних і конструктивних неформальних інститутів. Корупційні практики у політиці розглянуто в динаміці їх виникнення та функціонування в певному інституційному середовищі. Сконструйовано модель політичної корупції як системи протиправних асоціальних дій і бездіяльності у сфері політики. Розкрито інституційні механізми запобігання та протидії політичній корупції. З'ясовано суб'єктний склад корупційних практик у політиці. Проаналізовано прояви політичної корупції у зарубіжних країнах, політико-правові механізми запобігання та протидії політичній корупції. Охарактеризовано корупційну компоненту політичного процесу незалежних держав пострадянського простору. Розкрито основні прояви політичної корупції в Україні, досліджено механізми запобігання та протидії їм. Обгрунтовано роль антикорупційних цінностей у системі політико-правової ментальності. Аргументовано значення антикорупційної політико-правової культури й проаналізовано особливості її формування в Україні. Запропоновано визначення політичної корупції як політичного інституту, неформального — за критерієм легальності, протиправного - за критерієм суспільної легітимності, руйнівного — за наслідками для становлення та функціонування демократичної політичної системи, деструктивного — для суспільної свідомості й системи національної безпеки. Сконструйовано модель політично-корупційної системи, яка охоплює протиправні дії та прояви бездіяльності, спрямовані на нелегітимне використання учасниками політичного процесу та носіями публічної влади їх можливостей, повноважень задля отримання особистих чи вузькогрупових вигод. Доведено роль антикорупційних цінностей у системі політико-правової ментальності на основі аналізу ціннісного протистояння "антикультури корупції" та "культури антикорупції" (антикорупційної культури). Аргументовано, що успішна антикорупційна політика неможлива без фундаментальних зрушень у суспільній та індивідуальній свідомості, корекції норм, правил і поведінки суб’єктів політики.

• Кушнарьов Ігор Володимирович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"