Мета дослідження - показати, як представники західних країн (дипломати та військовики) оцінювали перебіг польсько-більшовицької війни 1920 р. безпосередньо в момент подій та по їх завершенні, з'ясувати, чи вплинули на політику урядів країн Західної Європи щодо польської держави доповіді прямих спостерігачів, змалювати загальний образ Польщі й поляків цього періоду на основі аналізованих джерел, а також настрої польського суспільства, котрі швидко змінювалися від занепокоєння та байдужості до страху перед наступом червоних. Методологія базується на методах філологічного аналізу досліджуваних текстів, а також на порівняльному. Уперше проведено аналіз польсько-більшовицької війни 1920 р. на основі спогадів, особистих записок, доповідей, листів західних спостерігачів. Висновки: іноземні дипломати та військовики доволі критично оцінювали рішення, дії польської влади як у політичних, так й оборонних питаннях. Вони переважно звертали увагу на хаос, політичні суперечки, а також на помилки командування. Однак у більшості випадків вони очікували, що їх уряди нададуть Польщі набагато вагомішу підтримку. Перебуваючи у Варшаві, вони розуміли значення цього міста набагато краще, ніж політики в Лондоні чи Парижі. У рапортах і доповідях дипломатів, військовиків домінувала песимістична оцінка можливостей захисту столиці Польщі, висловлювалося переконання щодо її неминучої втрати, розглядалися можливості переїзду органів влади до інших міст. Водночас у доповідях наголошувалося на патріотичному піднесенні серед поляків, на їх упевненості у власних силах. Часто згадувався Ю. Пілсудський. З одного боку, підкреслювалася його велич у порівнянні з іншими польськими політиками, але, з іншого, не бракувало і критичних коментарів щодо рис характеру чи недостатності військових знань. Цікаві спостереження щодо складних відносин очільника держави з представниками західних країн. Автори аналізованих рапортів та доповідей звертали увагу на зниження його популярності у суспільстві воднораз із погіршенням ситуації на фронті.

• Миколайчик Маргарита Володимирівна (філологічні науки)
• Морозова Олена Іванівна (1953–) (філологічні науки)
• Морозова Ольга Олексіївна (політичні науки)
• Морозова Оксана Валентинівна (медичні науки)
• Морозова Ольга Олександрівна (педагогічні науки)
• Морозова Ольга Ігорівна (технічні науки)
• Морозова Олена Миколаївна (медичні науки)
• Морозова Ольга Григорівна (економічні науки)
• Морозова Ольга Миколаївна (юридичні науки)
• Морозова Олена Олександрівна (соціальні комунікації)
• Морозова Ольга Станіславівна (історичні науки)
• Морозова Ольга Анатоліївна (економічні науки)
• Морозова Ольга Вікторівна (медичні науки)
• Морозова Олена Сергіївна (економічні науки)
• Морозова Ольга Віталіївна (медичні науки)
• Морозова Олена Володимирівна (психологічні науки)
• Морозова Оксана Олегівна (медичні науки)
• Морозова Ольга Григорівна (медичні науки)
• Морозова Оксана Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"