Мета статті - дослідити представлення козацької участі у Хотинській кампанії 1621 р. у творах київських церковних авторів та козацьких літописців XVII - початку XVIII ст., спираючись на методологію дискурс-аналізу. Київські православні церковники, а пізніше козацькі літописці, які були творцями історичної пам'яті про участь козацького війська у Хотинській війні 1621 р., цілком оригінально представляли цей сюжет порівняно з іншими річпосполитськими авторами. Так, на відміну від останніх, вони зображували козацьке військо не помічниками, хай і доблесними, шляхетської армії на чолі з великим литовським гетьманом Яном Каролем Ходкевичем, а чільними оборонцями Хотина, єдино завдяки яким Річ Посполита встояла під натиском османського війська. Разом із тим, представлення "козацької звитяги" у цих творах змінювало свої змістові акценти впродовж XVII ст. Висновки: первинний сплеск у 1620-х рр. у текстах київських церковних авторів, які підкреслювали православну ідентичність козаків, відбувся в контексті боротьби за визнання королем висвяченої єрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р. православної ієрархії. Після визнання її новим монархом Владиславом IV у 1632 р. сюжет про Хотинську війну і про роль у ній запорозького козацтва загалом зник зі знакових київських текстів аж до 1670-х рр. Відродження "пам'яті" про Хотинську війну відбулося знову ж у колі церковних авторів (Галятовський, Софонович), котрі, утім, не спиралися на тексти зразка 1620-х рр. Їх мотиви уславлення козацької звитяги під Хотином були іншими - протиставити гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, "переможця турків", гетьманові П. Дорошенку, що визнав османську протекцію. Надалі саме текст Cофоновича буде відрефлектований у козацьких літописах кінця XVII - початку XVIII ст. Слідом за Софоновичем автори твердили, що вирішальну роль у відступі османського війська відіграли нічні козацькі атаки - практика, сумнівна як на вояцькі звичаї, проте цілком достойна, якщо звернутися до біблійних алюзій. Саме на цю домінуючу інтерпретативну рамку орієнтуватиметься й С. Величко, попри те, що, прописуючи сюжет Хотинської кампанії, фактографічно він спирався на тексти католицьких авторів.

• Григор'єва Тетяна Юріївна (історичні науки)
• Григор'єва Тетяна Юріївна (педагогічні науки)
• Григор'єва Тетяна Сааківна (медичні науки)
• Григор'єва Тетяна Вікторівна (юридичні науки)
• Григор'єва Тетяна Ігорівна (технічні науки)
• Григор'єва Тетяна Федорівна (1939–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"