Ідеться про мародерство солдатів та офіцерів Червоної армії в Європі в роки Другої світової. Актуальності цій темі надає поведінка російських загарбників на території України впродовж війни, що триває. Мета статті - аналіз специфіки радянського варіанту військового мародерства, а дослідницькі завдання - в тому, щоб розглянути витоки, зафіксувати практики, з'ясувати, як дії військовиків оцінювали вони самі й керівництво держави, а також означити наслідки "червоного мародерства" у формуванні соціальних правил радянського та його наступника - російського суспільства. Методологічним підгрунтям стала теорія агентності, яка виходить із того, що за будьяких обставин люди мають вибір і діють відповідно до нього. Крім того, феномен мародерства проаналізовано в порівняльній перспективі, що дозволяє відповісти на питання щодо відмінностей поведінки радянських армійців на різних територіях, які вони вважали "визволеними". Радянське мародерство розглядається як цілісний феномен та усталена й дозволена у СРСР практика ведення війни. Висновки: витоки радянського мародерства лежали не тільки та не стільки в бажанні помсти чи відплати, скільки у соціальній заздрості ("класовій ненависті"), через яку всі мали жити так само погано, як і "визволителі". Причини полягали й у можливості реалізувати право сильного грабувати слабшого, в усвідомленні своєї вищості щодо ворогів і тих, кого "визволяли", щодо своєї "унікальної місії" у світі. За таких обставин мародерство було спрямоване не тільки проти німців, а й проти сербів, поляків, угорців, євреїв, українців тощо. Для самопроголошених наступників переможців у Другій світовій - російського суспільства - варваризація війни залишилася включеною як у наратив актуалізованої пам'яті, так і у практики її ведення проти України, в яких варварство та мародерство стали формами інституціоналізації російського імперського месіанства.

• Стяжкіна Олена Вікторівна (1968–) (історичні науки)
• Стяжкіна Олена Вікторовна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"