Мета роботи - показати ефективність ембріологічного етапу екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) у жінок із безплідністю з прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію різними гонадотропінами. Проаналізовано ембріологічний етап ЕКЗ у 140 жінок із безплідністю з прогнозованою слабкою відповіддю яєчників. Основна клінічна I група - 75 жінок, у яких проведено контрольовану стимуляцію суперовуляції сечовими гонадотропінами в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону. II група (порівняння) - 65 жінок, у яких проведено стимуляцію суперовуляції за аналогічною схемою рекомбінантними гонадотропінами. Отримання ооцитів, запліднення, культивування та ембріотрансфер виконано за стандартними методиками. Підтвердження або виключення біохімічної вагітності проведено шляхом визначення рівня загального хоріонічного гонадотропіну людини в сироватці крові через 14 діб після переносу ембріона. Під час підрахунку результатів застосовано методи, прийняті медико-біологічною статистикою, викладені в керівництві Гланц. Обробку даних проведено з використанням програмного пакету "Stat Soft Statistica 8.0". Серед пацієнток I і II груп, у яких тривалість стимуляції яєчників не перевищувала 10 діб, середня тривалість застосування гонадотропінів становила відповідно 8,4 +- 1,3 і 9,5 +- 1,2 доби (p << 0,05). У пацієнток за тривалішого застосування препаратів, що порівнювалися, середня тривалість стимуляції гонадотропінами виявилася достовірно вищою на тлі застосування рекомбінантних гонадотропне - 12,8 +- 2,0 доби проти 10,4 +- 1,4 доби (p << 0,05). У результаті оцінки дози фолікулостимулювального гормону (ФСГ), що витрачається у складі порівнюваних препаратів гонадотропне, встановлено: у пацієнток I і II груп, у яких тривалість стимуляції гонадотропіном не перевищувала 10 діб, курсова доза ФСГ у середньому становила відповідно 2700 +- 300 МО. У разі тривалості стимуляції гонадотропіном понад 10 діб доза ФСГ у I групі в середньому зростала до 3000 +- 300 МО, у II групі - до 3300 +- 300 МО (p << 0,05). Число життєздатних ембріонів на 5 - 6-ту добу культивування у групах порівняння становило в середньому 5,4 +- 2,1 і 4,3 +- 2,3 (р = 0,014), а їх частка від кількості отриманих зигот досягала 91,2 +- 4,1 % і 90,0 +- 5,6 % (р = 0,041). На 5-ту добу культивування життєздатних ембріонів у групах знижувалося до значень 4,2 +- 1,5 і 3,6 +- 1,7 (р = 0,005), а їх частка від кількості отриманих зигот скорочувався до 77,2 +- 3,5 і 76,0 +- 4,8 % (р = 0,012). При цитоморфологічному дослідженні ембріонів, що культивуються, встановлено, що питома вага ембріонів гарної якості в загальному пулі 5-добових ембріонів становила відповідно 60,4 +- 13,6 і 54,6 +- 14,2 % (р = 0,011), а в загальному пулі 6-добових ембріонів - 72,6 +- 14,7 і 68,7 +- 16,4 % (р = 0,013). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чайка Олег Олегович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"