Комплексно досліджено усне спонтанне українське мовлення молоді, схарактеризовано її мовну поведінку та мовні преференції. Вперше в лінгвоукраїністиці проаналізовано молодіжну мову на різних її мовних рівнях (лексичному, фразеологічному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному) в контексті ситуації спілкування та соціальних чинників (вік, стать, освіта, професія та ін.). Установлено побутування у спонтанних повсякденних ситуаціях своєрідної молодіжної мови, для якої характерні специфічний лексичний склад і граматичні норми, властиві усному розмовному мовленню загалом, та яка вирізняється експресивністю й ігровим спрямуванням. Констатовано, що мовна поведінка молоді зумовлена специфікою білінгвального середовища в м. Київ: визнаючи рідною українську мову та загалом добре володіючи нею, молодь на практиці часто використовує російську або вільно перемикає мовні коди залежно від мови співрозмовника чи ситуації спілкування. Спрогнозовано напрями подальшого розвитку українського розмовного мовлення міста.

• Цар Іванна Миколаївна (філологічні науки)
• Цар Ірина Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"