Викладено результати дослідження геологічної будови рудних полів і родовищ, хімічного та мінерального складу довколорудних лужних натрієвих метасоматитів і рудних альбітитів докембрійської рудної формації ураноносних натрієвих метасоматитів Центральноукраїнського (ураново)рудного району Кіровоградської металогенічної області Центральноукраїнської металогенічної провінції Українського щита. Доведено, що за утворення рудоносних альбітитів відбувалося принесення й осадження (утворення мінералів) не тільки урану, а й торію. Кореляцію урану і торію в торій-уранових рудних альбітитах класифіковано як високу, що обумовлено входженням цих елементів у торій-уранові мінерали пневматоліто-гідротермального походження. Асоціацію урану й торію в торій-уранових рудних альбітитах визнано як парагенетичну. Реконструйовано зміну ступеня окиснення та міграційноздатних форм урану в рудотвірних флюїдах: у високотемпературному (актиноліт-діопсидова фація) U⁴⁺ (разом із Th⁴⁺), U⁶⁺ (сполуки ураніл-іону) - у середньо-низькотемпературному (рибекіт-егіринова та хлорит-епідотова фації). На прикладі Партизанського родовища розпізнано "вертикальну" рудну зональність, яка проявлена на глибоких горизонтах торій-урановими рудами, на горішніх горизонтах - урановими рудами. Цим обґрунтовано регіональну "вертикальну" рудну зональність формації ураноносних натрієвих метасоматитів у цілому. В нижній (глибинній) частині пневматоліто-гідротермальної колони - торій-уранові руди, у горішній - уранові руди, що відображує зміни в часі та розрізі фізико-хімічних параметрів. Головним фактором розділення геохімічної історій урану й торію у процесі утворення рудних альбітитів була зміна (збільшення) леткості кисню в рудотвірній системі. Вперше показано, що торій-уранові рудні альбіти Новоолексіївського рудопрояву відрізняються високою концентрацією ніобію (без відповідних аномалій танталу) та кальцію, титану, ітрію, самарію, європію, гадолінію, тербію, диспрозію, гольмію, ербію, тулію, ітербію, лютецію, що є додатковим критерієм глибинності магматогенних рудотвірних флюїдів. За узагальненими даними розроблено якісно нову геолого-генетичну модель рудної формації глибинного магматичного походження рудо(породо)твірних флюїдів. Утворення пневматоліто-гідротермальних уранових, торій-уранових, скандій-ванадієвих, уран-торій-рідкісноземельно-фосфорних руд у натрієвих метасоматитах зон глибинних розломів розглянуто як результат довготривалої еволюції субрегіональної проторудної магматично-пневматоліто-гідротермальної колони. Ініціальними чинниками утворення колони були процеси диференціації речовини в глибинних магматичних осередках, що призвело й до утворення гранітів А-типу. Аргументовано металогенічний тектоно-магматичний фактор докембрійської рудної формації ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів у зонах глибинних розломів - наявність у геологічній будові областей тектоно-магматичних протоактивізацій масивів гранітів A-типу. Формування рудної формації ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів розглянуто як наслідок диференціації речовини в крупних глибинних магматичних осередках областей тектоно-магматичних протоактивізацій, пневматоліто-гідротермальні ексгаляти котрих утворили формацію ураноносних (рудоносних) натрієвих метасоматитів, магматичні диференціати - зокрема, анорогенні граніти, в Інгульському мегаблоці Українського щита - граніти A-типу анортозит-рапаківігранітного Корсунь-Новомиргородського плутону. Задіяно пошуковий петрофізичний критерій (сприятливі значення коефіцієнта кореляції густини та магнітної сприйнятливості порід - < 0,3) в ролі додаткового до оцінки перспективності Злинківської ділянки на уранове зруденіння.

• Михальченко Іван Іванович (геологічні науки)
• Михальченко Іван Іванович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"