Мігрень - це поширений тип первинного головного болю, що характеризується періодичними нападами сильного однобічного болю, що пульсує, супроводжується нудотою, блюванням та/або світлобоязню і фонофобією. Мета дослідження - вивчити вплив епігенетичної дієти на частоту та інтенсивність нападів головного болю при мігрені, показники психоемоційного статусу та якість життя пацієнтів з мігренню. Обстежено 130 осіб віком від 18 до 55 років (середній вік - (<$E38,6~symbol С~8,3>) року), з них 15 (11,5 %) чоловіків та 115 (88,4 %) жінок. Хворих було розподілено на дві групи: група А - пацієнти, які дотримувались епігенетичної дієти, збагаченої 5 мг фолієвої кислоти, група Б - пацієнти, що не дотримувалися жодної дієти. Діагноз мігрені підтверджували за критеріями International Headache Society. Перед дослідженням усіх учасників було оцінено за допомогою шкали оцінки непрацездатності (MIDAS). Також у всіх пацієнтів визначали частоту головного болю. Оцінку інтенсивності головного болю проводили за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Психоемоційний статус на початку та в кінці дослідження оцінювали за допомогою шкали тривоги Гамільтона і шкали депресії Бека. У всіх пацієнтів визначали вміст фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові за допомогою мунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією. До початку дослідження середня концентрація фолієвої кислоти в групі А становила (<$E2,8~symbol С~3,6>) нг/мл і була статистично значущо (p = 0,003) нижчою, ніж у групі Б. Середній рівень гомоцистеїну у групах статистично значущо (p = 0,04) відрізнявся. У групі А на тлі застосування епігенетичної дієти статистично значущо (p = 0,001) підвищився середній рівень фолієвої кислоти, а також статистично значущо (p = 0,003) знизився середній рівень гомоцистеїну. Також у групі А виявлено статистично значуще зниження інтенсивності та частоти головного болю (p = 0,02 і p = 0,04), середнього рівня тривоги за шкалою Гамільтона (з (<$E15,0~symbol С~3,5>) до (<$E9,0~symbol С~2,0>) бала, p = 0,03). Зафіксовано прямо пропорційну залежність між рівнем гомоцистеїну та оцінкою за шкалою тривоги Гамільтона та шкалою MIDAS і обернено пропорційний зв'язок між рівнем фолієвої кислоти та оцінкою за шкалою депресії Бека. Висновки: виявлено докази наявності впливу змін вмісту гомоцистеїну і фолієвої кислоти у крові пацієнтів з мігренню на тлі епігенетичної дієти на тяжкість головного болю та якість життя. Застосування епігенетичної дієти у профілактиці та лікуванні мігрені потребує подальшого вивчення, оскільки важко передбачити кінцевий ефект дієти через низьку її специфічність до епігенома та велику кількість взаємодій між активними компонентами дієти.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Копчак Оксана Олегівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"