РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000806876<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Резніченко Н. Ю. 
Себорейний дерматит: вибір тактики топічного лікування з урахуванням особливостей мікробіому шкіри / Н. Ю. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, О. В. Веретельник // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 3. - С. 39-47. - Бібліогр.: 30 назв. - укp.

Мета роботи - вивчити клінічну ефективність та безпеку препаратів бетасалік, триакутан і псорікап у лікуванні хворих на себорейний дерматит (СД). У дослідженні взяли участь 75 хворих (основна група) на СД. Контрольну групу склали 56 здорових осіб аналогічного віку. Ступінь тяжкості СД у хворих визначали за бальною шкалою, яка включала оцінку інтенсивності еритеми, набряку, мокнуття, екскоріацій, лущення та жирності шкіри. Дослідження мікробіоценозу шкіри проводили за методом його прямої якісної й кількісної оцінки. Рівень тривожності вивчали за шкалою самооцінки Спілбергера - Ханіна. Залежно від методу лікування хворих на СД було розподілено на дві групи: I (дослідну) склали 43 пацієнти, які поетапно одержували препарати: бетасалік протягом 5 діб, триакутан упродовж 5 діб, з 11-ї доби псорікап протягом 18 днів; до II групи (порівняння) увйшли 32 пацієнти, які зовнішньо одержували топічний кортикостероїд. Перебіг СД супроводжується порушеннями мікробіоценозу шкіри зі збільшенням кількості грибів роду Malassezia та Candida на уражених ділянках, що потребує проведення відповідного лікування. Для хворих на СД характерна наявність високої особистісної та ситуативної тривожності. Застосування препаратів бетасалік і триакутан сприяло одужанню більшості пацієнтів та значному покращанню їх стану за різної локалізації патологічного процесу. На відміну від дослідної підгрупи у підгрупі зі стандартним лікуванням ці показники були значно нижчими. Додаткове включення препарату псорікап до схеми лікування хворих на СД сприяло одужанню 100 % пацієнтів з локалізацією патологічного процесу на волосистій частині голови та на обличчі. Висновки: комплексна терапія СД із застосуванням мазі бетасалік, крему або мазі триакутан та крему псорікап є патогенетично обгрунтованою, оскільки забезпечує швидкий клінічний ефект і нормалізацію мікробіоценозу шкіри.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1-52

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського