Мета роботи - вивчити ефективність подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) після екстреного черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). У дослідження увійшли 20 хворих на ІМ, які перенесли ЧКВ у відділенні інтервенційної кардіології Хустської Центральної районної лікарні Закарпатської обл. Після ЧКВ і стентування коронарних артерій пацієнтам амбулаторно протягом 12 міс. на тлі комплексної терапії (метопролол, розувастатин, раміприл, пантопразол) проводилась подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ) ацетилсаліциловою кислотою (АСК) і тикагрелором (Брилінта). Аналізували клінічний перебіг захворювання. Визначалися протромбіновий час, протромбіновий індекс, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), активність печінкових трансаміназ, концентрація загального білірубіну сироватки крові. За 12 міс. після ЧКВ з приводу гострого трансмурального ІМ і стентування коронарних артерій не було повторних шпиталізацій з приводу загострення основного захворювання. Побічну дію ПАТТ у вигляді легкої шлунково-кишкової кровотечі спостерігали в одного пацієнта. Через 12 міс. ПАТТ встановлено достовірне збільшення протромбінового часу з <$E12,77~symbol С~0,18> с до <$E13,45~symbol С~0,34> с (p << 0,05) і міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) - з <$E0,95~symbol С~0,008> Од. до <$E1,0~symbol С~0,026> Од. (p << 0,05). Відзначено незначне, але достовірне підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) з <$E14,4~symbol С~1,11> Од/л до <$E16,67~symbol С~1,25> Од/л (p << 0,05). Висновки: подвійна антитромбоцитарна терапія ацетилсаліциловою кислотою і тикагрелором добре переноситься пацієнтами після черезшкірного коронарного втручання і стентування коронарних артерій з приводу гострого трансмурального інфаркту міокарда. За 12 міс. не було повторних шпиталізацій з приводу загострення основного захворювання. Зростання показників протромбінового часу та міжнародного нормалізованого відношення у хворих на інфаркт міокарда після черезшкірного коронарного втручання та подвійної антитромбоцитарної терапії свідчить про зменшення коагуляційної активності крові.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Білецький Семен Віссаріонович (медичні науки)
• Білецький Сергій Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"