Сьогодні як потенційні антикарієсні агенти активно вивчають амонію гексафторосилікат і гексафторосилікати органічних амонієвих катіонів, які демонструють певні переваги у порівнянні з традиційно використовуваними сполуками фтору. Раніше було показано, що гексафторосилікати з бактерицидними катіонами хлоргексидину, полігексаметиленгуанідину і цетилпіридинію ефективно зменшують кількість і глибину каріозних уражень зубів у щурів та одночасно суттєво поліпшують біохімічні показники пульпи зубів. Мета роботи - вивчення впливу різних доз октенідину гексафторосилікату на ураженість зубів карієсом у щурів, які одержували карієсогенний раціон. Препарати октенідину гексафторосилікату наносили на зуби та ясна щурів у складі фітогелю на основі Na-солі карбоксиметилцелюлози. У пульпі різців визначали активність лужної і кислої фосфатаз, еластази, лізоциму та розраховували мінералізуючий індекс. Підраховували кількість і глибину каріозних уражень зубів та обчислювали карієспрофілактичну ефективність. У яснах визначали активність еластази, каталази, лізоциму та уреази, визначали ступінь атрофії альвеолярного відростка. Визначення ураженості зубів карієсом показує, що карієсогенний раціон не збільшує кількість каріозних уражень, а після аплікації гелів з октенідину гексафторосилікатом їх кількість достовірно знижується. Найефективнішим виявився гель із концентрацією октенідину гексафторосилікату, рівною 2 мг/мл, хоча і концентрація 1 мг/мл показала зниження на 33,3 %. Розрахована карієспрофілактична ефективність дорівнює для гелю з 1 мг/мл октенідину гексафторосилікату 33,3 %, для гелю з 2 мг/мл - 36,4 % і для гелю з 4 мг/мл - 24,2 %. Показано, що у щурів, які одержували карієсогенний раціон, достовірно знижується активність лужної фосфатази і достовірно підвищується активність кислої фосфатази, що надає значне зниження мінералізуючого індексу з 43,9 до 28,9. Аплікації гелів з октенідину гексафторосилікатом повертають до рівня контролю активність обох фосфатаз і майже повністю нормалізують мінералізуючий індекс, причому найефективнішим виявився гель із концентрацією октенідину гексафторосилікату 2 мг/мл. Аплікації гелів із 1 мг/мл і 2 мг/мл октенідину гексафторосилікату знижують активність еластази на 6 % і 12 % відповідно, тоді як аплікації гелю з 4 мг/мл октенідину гексафторосилікату не надали зниження активності еластази. Із результатів визначення ступеня дисбіозу в сироватці крові щурів видно, що карієсогенний раціон спричиняє розвиток генералізованого дисбіозу. Аплікації гелів з октенідину гексафторосилікатом достовірно знижують ступінь дисбіозу, особливо гелі з концентрацією 1 і 2 мг/мл. Оральні аплікації гелів, що містять октенідину гексафторосилікат, знижують ураженість зубів карієсом, збільшують мінералізуючу активність пульпи і знижують ступінь генералізованого дисбіозу. Найефективнішим став гель з концентрацією октенідину гексафторосилікату 2 мг/мл, що відповідає дозі 2,2 мг/кг.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Анісімов Володимир Юрійович (біологічні науки)
• Борисюк Ірина Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"