Увагу приділено визначенню особливостей проявів гострого нестрептококового тонзилофарингіту для оптимізації його діагностики та лікування у дитячому віці. Застосовано методи - клінічні, мікробіологічні, вірусологічні, інструментальні, лабораторні, статистичні. Встановлено, що захворювання на нестрептококовий гострий тонзилофарингіт, на відміну від інфекційного процесу, викликаного бета-гемолітичним стрептококом групи А, клінічно характеризується менш вираженим запально-інтоксикаційним синдромом. Доведено, що констеляційна оцінка хворих на гострий тонзилофарингіт (МакАйзека, Centor, Breese) при маргінально низьких результатах тестів (сума балів < 3) більш характерні для дітей з нестрептококовою інфекцією мигдаликів і слизової глотки, а за високих – для обох варіантів гострого тонзилофарингіту. Доведено, що після проведеної антибіотикотерапії у кожної четвертої дитини в культурі мазка із зіву продовжував засіватися бета-гемолітичний стрептокок групи А. Встановлено, що використання "Стрептатесту" для виявлення бета-гемолітичного стрептокока групи А-інфекції слизової мигдаликів і глотки за високої специфічності, сполучене з високим ризиком хибно-від'ємних результатів у кожного другого хворого з такою етіологією захворювання. Показано, що у дітей, які перехворіли на гострий стрептококовий тонзилофарингіт при лонгітудінальному спостереженні частіше, ніж в пацієнтів групи порівняння, визначалися ознаки зниження переносимості дозованого фізичного навантаження й ефективності регуляції гемодинаміки вегетативною нервовою системою.

• Горбатюк Ірина Борисівна (медичні науки)
• Горбатюк Інна Борисівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"