Tekdal D. Comparison of reproductive organs structure in various genotypes of Phaseolus vulgaris grown under the same conditions in Mersin, Turkey = Порівняльна будова репродуктивних структур різних генотипів Phaseolus vulgaris, вирощених в однакових умовах м. Мерсін, Туреччина / D. Tekdal, Shalima Shawuti Can, A. Kucukrecep // Plant Introduction. - 2021. - № 91/92. - С. 3-9. - Бібліогр.: 8 назв. - англ.Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris) - це рослина з двостатевими квітками, які піддаються самозапиленню. Це важлива комерційна культура, що є однією з найцінніших для спожитку серед бобових Туреччини. При цьому, генетичні варіації спостерігаються як в межах, так і між окремими популяціями цих рослин. Ці варіації можуть впливати на будову органів рослин, включаючи репродуктивні структури. Відповідно, різниця у формі і розмірі репродуктивних структур може обумовлювати різний ступень якості запліднення. В цій праці представлено результати дослідження морфології деяких репродуктивних структур чотирьох генотипів квасолі звичайної (Akman, Bitlis 117, Goksun та Karacasehir). Рослини вирощували при 21/16 <$E symbol Р>C (день/ніч) і 12-годинному фотоперіоді у теплицях м. Мерсін, Туреччина. Основна увага була приділена морфології пилку, однак деякі фактори, що визначають успішність запліднення (зокрема, будова бобів і набори насінин), було проаналізовано також. Було полічено кількість бобів та насінини у кожному з них. Для дослідження морфології пилку було відібрано бутони усіх чотирьох генотипів однакового етапу розвитку і проаналізовано з використанням сканувального електронного мікроскопу. Зазвичай різні види відрізняються за розміром пилкових зерен, орнаментацією екзини і типом ендоапертури. Звернено увагу на розподіл пилку у запилених квітках, адже це може впливати на результативність запліднення. Однак, у всіх вивчених генотипів архітектура пилкової стінки була значною мірою подібною. Не зважаючи на загальну морфологічну подібність, спостерігались відмінності у життєздатності пилку, а також кількості бобів та насінин у досліджених генотипів. Хоча у генотипу Akman були найбільші квітки, генотип Karacasehir виявився найбільш продуктивним. Отримані результати можуть бути корисними для дослідників, які вивчають розмноження бобових та варіабельність генотипів квасолі. Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|