Вперше було проведено повну інвентаризацію та аналіз таксономічного складу видів флори на фітогеографічній ділянці "Середня Азія" у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Ділянку було створено у 1953 р. з метою спрямованої інтродукції та натуралізації рослин із країн Середньої Азії до Києва. За весь час тут було випробувано понад 1000 видів рослин, що свідчить про великий обсяг експериментальної роботи. За результатами інвентаризації нині на ділянці зафіксовано 308 валідних таксонів (видів і підвидів) вищих судинних рослин зі 168 родів і 66 родин. З них 183 таксони належить до природної флори Середньої Азії. Структура флори рослин на дослідженій ділянці має певні риси флори країн Середньої Азії. Але в умовах Києва найкраще прижилися ті рослини середньоазійської флори, які пристосовані до зростання в помірно-кліматичних умовах (північні степи, придолинні і низькогірні ліси). У географічній структурі флори ділянки переважають ергазіофіти з середньоазійським (25,0 %), євразійським і палеоарктичним (разом 34,2 %) і субсередземноморським (10,9 %) типами ареалів. 42 види ергазіофітів є ендемами Середньої Азії. У біоморфологічній структурі флори ділянки переважають багаторічники (47,3 %), а частка дерев'янистих рослин становить 26,4 %. За класифікацією життєвих форм Раункієра на ділянці переважають гемікриптофіти (28,4 %), а також високими є частки фанерофітів і криптофітів (по 25,1 %). В умовах Києва саме фанерофіти із гірських регіонів виявилися найбільш стійкими рослинами. Серед ергазіофітів середньоазійського походження найбільше представлено рослини, які ростуть у лісах, степах, чагарниках та на узліссях. Серед ергазіофітів, які ростуть на ділянці "Середня Азія" є 24 pідкісні види, що внесені червоних книг різних країн Центральної Азії. В нинішній час накопичилися деякі проблеми, які стосуються стану фітоценозів на фітогеографічній ділянці "Середня Азія" та її флори в цілому. Зокрема спостерігається загибель багатьох ергазіофітів середньоазіатського походження через невідповідність кліматичних умов, експансія інвазійних організмів, зростаюче антропогенне навантаження тощо. Але завдяки великим масштабам інтродукційних робіт по створенню цієї ділянки, її колекція живих рослин має унікальний склад і залишається однією із головних прикрас Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шиндер Олександр Іванович (біологічні науки)
• Неграш Юлія Миколаївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"