У світлі попередніх томів цієї серії, які пропонували певне необхідне підґрунтя, на яке ми повинні спиратись, маючи справу з етикою або поезією сьогодні, цей том пропонує низку есе, що мають на меті спровокувати критичну дискусію про межі філософської етики. Наскрізною ідеєю книги є та, що аби окреслити межі філософської етики сьогодення, ми повинні наново переосмислити те, що Кант у Кенігсберзі 1790 р. назвав "негативною вершиною", а Гегель у Єні 1801 р. - "негативним абсолютом". В найзагальніших рисах, цими негативними вершиною і абсолютом є незбагненний безмір страждання невинних та приголомшуючи влада зла. Перед обличчям таких загрозливих негативів, автор у різноманітних есе за допомогою як етичних, так і естетичних роздумів, намагається загострити увагу на метафізичних міркуваннях - тих, які виправдано можна витлумачити як частину нашого спільного завдання: сформулювати наново належні цілі та природу самої філософської етики.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"