Увагу присвячено актуальному питанню сучасної урології, а саме підвищенню якості лікування хворих на патологію сечоводу шляхом розробки оптимальної тактики хірургічної реконструкції та формування ефективних алгоритмів Розроблено оригінальні модифікації різних хірургічних методик реконструкції верхніх сечових шляхів за рахунок уротелійвмісних тканин, зокрема уретерокалікоанастомозу, тубуляризованих клаптів сечового міхура та ниркової миски. На підставі аналізу зображень, отриманих при мультидетекторній комп'ютерної томографії, розроблено нову класифікацію анатомічної будови нижніх ниркових чашок стосовно проблем уретерокалікоанастомоза. Наведено алгоритм вибору виду резекції нирки у пацієнтів, яким планується виконання уретерокалікоанастомоза. За допомогою дискримінантного аналізу продемонстровано фактори прогнозу ускладнень уретерокалікоанастомоза, а саме - вторинний характер операції, наявність сечового запливу до реконструктивного втручання та час операції понад 170 хвилин. Підтверджено, що головним негативним параметром прогнозу віддалених результатів цієї операції є товщина ниркової паренхіми менше 10 мм. Вперше проаналізовано частоту кутової деформації уретерокалікоанастомоза та представлено її залежність від виду резекції нирки. На великому клінічному матеріалі доведено ефективність реконструкції верхньої третини сечоводу тубуляризованим мисковим клаптем у пацієнтів з протяжними уретеральними стриктурами та з гідронефрозом, обумовленим уретеровазальним конфліктом, а також вивчено фактори прогнозу ускладнень і віддалених результатів. Показано, що основними негативними прогностичними факторами є протяжні стриктури верхньої третини сечоводу та тривалість операції більше 120 хвилин. На сучасному рівні проведено порівняльний аналіз результатів тубулопластики миски і антевазального пієлоуретерального анастомозу у хворих з гідронефрозом, обумовленим додатковими судинами до нижнього полюсу нирки, який продемонстрував пріоритети тубуляризованого мискового клаптя у цій категорії пацієнтів. Грунтуючись на статистично підтверджених результатах продемонстровано ефективність реконструкції сечоводу тубуляризованим клаптем сечового міхура та представлено негативні фактори прогнозу ускладнень і віддалених результатів, а саме - наявність сечовідно-вагінального свища і об’єм сечового міхура менше 350 мл. Уточнено дані про результати використання міхурових клаптів різної довжини, а також про функцію сечового міхура після виконання його тубулярної пластики. Вивчено результати використання тубуляризованих клаптів сечового міхура при подвоєнні сечоводів, при відновленні дефектів обох сечоводів і при повторній реконструкції після невдалих операцій Boari. Доведено, що двоетапні операції мають пріоритети перед синхронною двобічною реконструкцією через більш високий рівень позитивних віддалених результатів.

• Демченко Владислав Миколайович (медичні науки)
• Демченко Віктор Миколайович (технічні науки)
• Демченко Володимир Миколайович (філологічні науки)
• Демченко Вікторія Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"