Мета роботи - вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми "макроорганізм - мікробіота" гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт (ХГМ). У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38 - 64 роки, хворих на ХГМ. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35 - 62 роки, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінацїї) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на ХГМ використали екологічний метод, який надав змогу здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи "макроорганізм - мікробіота". Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера - Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначази за значенням кількісного домінування. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера - Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. haemolyticus, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу ХГМ настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. haemolyticus), ентерококами (Е. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на ХГМ є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - у 13 (16,67 %), P. aeroginoza - у 10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини умовно-патогенні мікроорганізми не виділятися. Висновки: гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на ХГМ є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками ХГМ є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини у пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бендас Володимир Васильович (біологічні науки)
• Яковичук Ніна Дмитрівна (біологічні науки)
• Плаксивий Олександр Григорович (медичні науки)
• Сидорчук Леонід Ігорович (біологічні науки)
• Калуцький Ігор В'ячеславович (медичні науки)
• Бліндер Олена Олександрівна (біологічні науки)
• Ротар Діана Вікторівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"