Проблема забезпечення продовольчої безпеки як в Україні, так і світі загалом набула особливої актуальності, що пов'язано зі збільшенням населення на планеті, вичерпанням природних ресурсів, зниженням продуктивності грунтів, змінами клімату та воєнними конфліктами. Останніми роками зросла кількість країн із наявними проблемами щодо продовольчого забезпечення. Проаналізовано різні погляди на продовольчу безпеку, стан продовольчої безпеки в Україні та проведено порівняння з країнами Європи та світу. Згідно зі статистичними даними у 2020 р. калорійність раціону українця лише на 7 % перевищила пороговий рівень, який становив 2500 ккал/добу, але менше мінімального фізіологічного нормативу ВООЗ (3000 ккал/добу), у той час як калорійність раціону українця у 1990 р. сягала 3597 ккал/добу. Крім того, раціон населення України залишається незбалансованим із переважанням продуктів рослинного походження. Найбільш критичним є стан споживання повноцінних білкових харчових продуктів (м'яса, молока, риби) та вітамінної продукції (фруктів). Риби, рибопродуктів та фруктів українці споживають менше мінімальної норми. Розраховано показник імпортозалежності, згідно з яким станом на 2020 р. найвищий він був по рибі та рибопродуктах - 82 %, що на 52 % вище порогового рівня (30 %). Переважна частка імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав. До того ж, споживання населенням України риби і рибопродуктів залишається нижчим за рекомендовані норми харчування. Встановлено, що за рахунок внутрішнього виробництва більше ніж на 90 % наша країна задовольняє необхідні споживчі потреби населення з більшості харчових продуктів. Проведено аналіз та порівняльну оцінку структури сукупних споживчих витрат домогосподарств у 2016 та 2020 рр., а також наведено порівняння з країнами ЄС. За опрацьованими даними Держстату України, споживчі грошові витрати українських домогосподарств сягають 91,4 % від рівня доходів. "Левову" частку своїх доходів (48,1 %) українці витрачали на придбання їжі, на житло та комунальні послуги - 14,4 %. У країнах ЄС на першому місці у структурі споживчих витрат домогосподарств житло, комунальні послуги та паливо - 25,7 % від усіх витрат. Найбільше на цю статтю витрачається громадянами Словаччини та Фінляндії - 30,7 % і 30,5 % усіх витрат відповідно. Найменше - 15,5 % - у Литві. Витрати європейців на їжу та безалкогольні напої у середньому становили 14,8 % усієї структури споживчих витрат, що посідає другу позицію після комунальних послуг.

• Палапа Надія Василівна (біологічні науки)
• Дем'янюк Олексій Степанович (сільськогосподарські науки)
• Дем'янюк Олена Сергіївна (сільськогосподарські науки)
• Нагорнюк Оксана Миколаївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"