Вивчення гідродинамічної нестійкості (ГДН) у системах безпеки ядерних енергоустановок є актуальним. При детерміністичному аналізі безпеки АЕС на основі моделювання аварій необхідно враховувати можливість ГДН у робочому та перехідному режимах систем безпеки. Наслідками виникнення ГДН у системах безпеки можуть бути: значне погіршення умов тепломасообміну в реакторі та парогенераторах у процесі нагріву, підвищення потужності термогідроудару на обладнанні АЕС, встановлення та інші негативні наслідки. Негативними наслідками ГДН у системах безпеки АЕС можуть бути значне погіршення умов тепломасообміну та теплові гідроудари підвищеної потужності. Основними причинами гідродинамічної нестабільності в системах безпеки є інерційне запізнювання реакції регулювальної арматури та напорної характеристики насосів на "швидкі" зміни гідродинамічних параметрів систем АЕС. Мета роботи - визначення методів мінімізації впливу причин виникнення ГДН у системах безпеки. Наведено методи обгрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов ГДН у стаціонарних робочих і перехідних режимах систем безпеки з насосами. Наведено методику обгрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов ГДН у перехідних режимах пускових насосів систем безпеки. Визначено умови стійкості в стаціонарних режимах роботи початкового парогазового об'єму демпферних пристроїв. Визначено мінімально допустимі розміри демпферних пристроїв, що відповідають умовам гідродинамічної стійкості в перехідних режимах насосів систем безпеки.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"