Проаналізовано комплекс чинників і тенденцій, що зумовлюють посилення проявів постправди у сучасному політичному процесі та свідчать про це. Наголошено, що раніше у політиці зустрічалися лише окремі прояви постправди. Визначено головних суб'єктів поширення постправди, а також проблеми, які зумовлені цим феноменом. Наголошено, що на сучасному етапі серед факторів посилення постправди ключовими є: соціально-технологічні, політичні, економічні та наукові. З'ясовано взаємопов'язані тенденції, які перешкоджають отримувати правдиву інформацію та посилюють феномен постправди. Йдеться про такі з них, як: поширення та зростання впливу дезінформації та пропаганди; заперечення усталених наукових тверджень; подання особистої віри та досвіду вище фактів і доказів; зниження довіри до офіційних джерел інформації; фрагментація та поляризація споживання інформації тощо. Наголошено, що загалом всі ці чинники та тенденції спільно формують атмосферу, в якій важко досягнути інтелектуальних цінностей (істини, точності, справедливості та відкритості). Відтак, попри те, що феномен постправди є історично не новим, його масштаби - нинішні та майбутні - можуть бути значнішими, аніж раніше. Визначено необхідність комплексних досліджень проявів постправди у сучасному політичному дискурсі, пошуку моделей мінімалізації їх негативного впливу, з'ясування ролі сучасного політичного знання та фактів, які уможливлять діалог і краще розуміння між політичними елітами та масами.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дорош Людмила Анатоліївна (фізико-математичні науки)
• Дорош Любов Ігорівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"