Розглянуто можливості застосування розробленої Парадигми просторового захоплення (ПЗ) для вирішення складних проблем цілісним і повністю розподіленим шляхом. Представлені результати подальшого розвитку парадигми у двох взаємопов'язаних напрямах: філософсько-концептуальному та технологічно-реалізаційному. В рамках першого напряму обговорюються деталі розвитку ПЗ у розподілених просторах у вигляді хвиль або навіть вірусів і її здатності одночасно схоплювати рішення просторових проблем. Зокрема, увага приділяється принциповим відмінностям між розробленою парадигмою і традиційними уявленнями про системи та їх рішення як елементами, що обмінюються повідомленням. Філософія ПЗ також нагадує такі високі поняття, як сприйняття, усвідомлення, свідомість і навіть душа. Що стосується другого напряму, у роботі стисло подано отримані деталі щодо Технології просторового захоплення, повідомляється, де її інтерпретатори Мови просторового захоплення (МПЗ) можуть бути об'єднані в мережу як просторові комп'ютери, які охоплюють будь-які наземні і небесні середовища. Обговорено розподілені механізми інтерпретації основних складників МПЗ, за допомогою яких можна реалізувати просторову функціональність без централізованих ресурсів. Розглянуто приклади повністю розподілених рішень МПЗ для спостереження та оцінки дуже масштабних явищ, таких як урагани, лісові пожежі і навіть галактики, а також із метою виявлення зображень у розподілених мережах, які можна сприймати як єдине ціле відповідно до концептуальної орієнтації ПЗ. Розроблена парадигма надає можливість безпосереднього вираження вищої семантики і цілісних методів вирішення складних проблем, динамічного створення і побудови необхідного середовища для реалізації, забезпечуючи таким чином найсуворіший шлях від виявлення проблеми до її практичного вирішення.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"