Викладено теоретичні та експериментальні матеріали щодо застосування різних систем вирощування козенят у молочний період та впливу відмітних умов утримання на продуктивні якості молодняку і маточного поголів'я. В рамках проведених досліджень вивчено наявні системи вирощування молодняку кіз зааненської породи: вільний та режимний підсис, а також штучне вигодовування. На основі комплексу гігієнічних, клінічних, гематологічних і біохімічних досліджень, визначення етологічних особливостей, інтенсивності вагового та лінійного росту козенят, продуктивних та відтворювальних ознак козоматок експериментально обґрунтовано ефективні елементи технології вирощування кіз молочного напряму продуктивності. Вперше досліджено і теоретично обґрунтовано доцільність штучного вигодовування кіз зааненської породи за методом групового випоювання. Вирощування молодняку на штучному вигодовуванні за методом групового випоювання сприяло збільшенню середньодобових приростів від народження і до 6-місячного віку та становило 130,6 г (Р>0,99), що на 17,6 г більше, ніж в однолітків на вільному підсисі, та на 9,6 г - у молодняку на режимному підсисі. За абсолютним приростом живої маси також відрізнялися козенята на штучному вирощуванні. Їх перевага над однолітками на вільному підсисі становила 13,6% (Р>0,99) та над тваринами на режимному підсисі - 7,9 %. Як результат проведених досліджень встановлено, що відлучення козенят від маток відразу після народження є більш ефективним, на відміну від традиційного утримання молодняку у молочний період та на режимному підсисі. У маток із козенятами на вільному підсисі надій за лактацію становив 601 кг, у той час, як у маток з козенятами на режимному підсисі та у маток, козенят яких вирощували окремо на штучному випоюванні, дорівнював 705,9 і 784,7 кг, відповідно, що було більше на 17,5 і 30,6 % (Р>0,95-Р>0,999). Використання системи відлучення козенят від козоматок при народженні та вирощування їх на штучному вигодовуванні забезпечило зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4 % і зниження собівартості виробленої продукції - на 10,2 %. При цьому рівень рентабельності виробництва продукції козівництва у них був на рівні 50,4 %.

• Леппа Анастасія Львівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"