Досліджено специфічні та універсальні аспекти формування і функціонування баяна в камерно-ансамблевому жанрі в історико-стильовому, інструментально-органологічному, музикознавчому і виконавському аспектах. Визначено в ході історичного процесу автономізації музичного інструменталізму уособленість ансамблево-синтетичних принципів в органологічно-конструктивній будові та виконавсько-когнітивній структурі нових інструментів оркестрово(ансамблево)-подібного типу – фортепіано і баяна (акордеона). Останній виділяється в ансамблевих сполученнях розмаїттям артикуляційно-динамічної гнучкості з можливістю впливу на інтонування стаціонарної частини звуку, фактурним багатоголоссям, тембральним розмаїттям, що дозволяє йому утворювати перспективну ансамблеву підсистему. Здійснено періодизацію основних етапів розвитку інструментального ансамблю за участю баяна, які відповідають конструктивно-органологічним і виконавським станам інструмента та його ансамблевих функцій.

• Кисляк Богдан Миколайович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"