На матеріалі хронологічної вертикалі сербського літературного дискурсу (друга половина XIX - початок XXI ст.) по-новому висвітлено різні в семантичному й структурному плані граматичні дієслівні та інші засоби позначення минулого часу. Тлом для дослідження лінгвальних параметрів притаманних сербському етносові уявлень про категорію часу виступає широкий контекст історико-культурних нашарувань. У центрі дослідження — сербські грамеми минулого часу, які становлять ядро поля темпоральності і мають найбільшу питому вагу (перфект із допоміжним дієсловом, усічений перфект). Проаналізовано також синтетичні претеритальні форми сербського дігслова (аорист і імперфект) та різновиди плюсквамперфекта, які внаслідок реструктуризації сербської претеритальної системи демонструють виразну тенденцію до звуження вжитку. Типологія художніх прийомів і стилістичиих фігур ілюструє співвідношення між канонічними прийомами використання сербських дієслівних форм минулого часу та їх неповторно своєрідним репертуаром у сербському художньому дискурсі різних епох. Додатковим шляхом відтворення внутрішньої форми сербських дієслівних форм минулого часу послугувало їх відображення в художньому перекладі східнослов’янськими мовами.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ярмак Вероніка Іванівна (1961–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"