Здійснено поглиблення теоретико-методологічних засад аналізу фінансової відкритості у її взаємозв’язку з економічним зростанням та визначено особливості її державного регулювання в Україні. На основі використання інституційного підходу обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження фінансової відкритості як системи інституційних відносин, що визначає транскордонний рух фінансового капіталу. Обґрунтовано, що інституційна спроможність держави забезпечити імплементацію встановлених обмежень на рух потоків капіталу відіграє важливу роль у максимізації їх продуктивного впливу та обмеженні супутніх ризиків. Представлено методологічний підхід до порівняльної оцінки інституційної спроможності. Оцінено особливості формування фінансової відкритості в Україні та її вплив на розвиток національної економіки та її фінансового сектора. Доведено, що вирішення завдання максимізації продуктивних ефектів фінансової відкритості потребує відповідного державного регулювання, орієнтованого на обмеження чинників формування системного ризику фінансової нестабільності, оптимізації обсягів та структури транскордонних потоків капіталу і підвищення рівня фінансової відкритості за наявності сприятливої композиції параметрів макроекономічної динаміки, розвитку інституційного середовища та функціональної спроможності фінансового сектору національної економіки. Для визначення напрямів та заходів регуляторної політики формалізовано перелік макропруденційних індикаторів кількісної оцінки характеру впливу транскордонних потоків капіталу на розвиток національної економіки. Обґрунтовано основні елементи політики державного регулювання фінансової відкритості в Україні та представлено низку рекомендацій для її практичного втілення.

• Бублик Євген Олександрович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"