Пародонт постійно піддається дії різних екзогенних чинників, серед них варті уваги певні харчові звички. Незважаючи на наявні екзогенні чинники, ініціації запального процесу в пародонті не відбувається завдяки балансу між ними та місцевою імунною системою. Поява ендогенного чинника - неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) порушує баланс і спричиняє ініціацію запалення з розвитком хронічного пародонтиту. Мета роботи - вивчити вплив провокуючих чинників на тканини пародонта на тлі НАЖХП. Сформовано дві групи: основну (ОГ) (хворі з НАЖХП) і контрольну (КГ) (соматично здорові особи). Досліджено стоматологічний статус. Чутливість смакових рецепторів язика до глюкози (порогова густометрія) визначали із застосуванням 6 розведень глюкози з різною концентрацією. Досліджували вміст Porphyromonas gingivalis методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу (qRT-PCR). Рівень гінгіпаїну К у ротовій рідині визначали імуноферментним методом. Хворі ОГ мали надлишкову масу тіла (індекс маси тіла - 32,200 [31,34; 37,45]) кг/ м<^>2, підтверджену інсулінорезистентність (індекс HOMA-IR - 5,05 [3,75; 7,93]). Майже 90 % хворих ОГ і близько 30 % осіб КГ зловживали солодощами, але хронічний пародонтит діагностовано лише у хворих на НАЖХП. Встановлено, що незважаючи на схожий характер харчування осіб обох груп, розвиток хронічного пародонтиту зафіксовано у хворих на НАЖХП, що свідчить про її вплив на стан органів і тканин порожнини рота. Корекція харчових звичок має важливе значення в терапії хронічного запалення в організмі загалом і пародонті зокрема.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"