Вперше встановлено більш виражені загальні добові закономірності структурної перебудови супрахіазматичних ядер гіпоталамуса за умови постійного освітлення, ніж за світлової деривації. На підставі комплексного вивчення характеру щільності мелатонінових рецепторів 1а типу у нейронах супрахіазматичних ядер впродовж доби отримано переконливі докази фотоіндукованого її порушення з припиненням добових коливань у середніх тенденціях. Вперше показано, що індикатором раннього десинхронозу центральних механізмів циркадіанних ритмів головного мозку щурів є порушення експресії гена швидкої функціональної відповіді с-fos і детермінованого ним імуноспецифічного білка с-Fos у пейсмекерних нейронах супрахіазматичних ядер гіпоталамуса при диспінеалізмі. Доведено закономірність, згідно з якою уведення екзогенного мелатоніну (1,0 мг/кг) сприяло зростанню резистентності ультраструктур до світлового стресора, поліпшенню показників площі компонентів нейронів супрахіазматичних ядер та концентрації в них РНК.

• Бурачик Андрій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Розглянуто найактуальніші проблеми управління науковою системою - державному фінансуванню та його ефективному використанню. Державне фінансування досліджень і розробок (ДіР) характеризує ставлення уряду до науки як до фактора економічного розвитку. Проте ефективність витрачання цих коштів може суттєво відрізнятися між країнами. Мета дослідження - визначення особливостей державного фінансування ДіР в окремих країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та ефективності наукової системи цих країн в контексті застосування найкращого досвіду управління наукою в Україні. На відміну від інших робіт, ефективність фінансування ДіР розглянуто авторами через показники участі в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій "Горизонт - 2020". Методи дослідження: системний аналіз, аналітичний, зіставлення, кореляційний аналіз. Використано статистичні бази та офіційні документи ЄС, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світового банку, національних статистичних служб країн ЦСЄ та України. Виявлено, що ефективність державних витрат на ДіР мало залежить від їх питомої ваги в бюджеті, проте є підстави стверджувати, що обсяг цих витрат і наукоємність ВВП суттєво впливають на можливості дослідників щодо міжнародної конкуренції за гранти. Встановлено наявність прямого зв'язку між бюджетним фінансуванням ДіР і показниками участі в програмі "Горизонт - 2020". Наступним кроком у дослідженні було визначення особливостей фінансування ДіР в окремих країнах ЦСЄ: Чехії, Угорщині, Словаччині, Словенії, Сербії. Встановлено, що проведені в цих країнах реформи призвели до збільшення фінансування ДіР та їх ефективності, у багатьох країнах ЦСЄ держава відіграє провідну роль у наданні як інституційного, так і проєктного фінансування ДіР, має місце тенденція надання бюджетного фінансування через незалежні від профільних міністерств агентства або дослідницькі ради. Досвід країн ЦСЄ в управлінні наукою доводить, що для підвищення ефективності наукової системи, в тому числі активізації участі дослідників у міжнародних програмах ДіР, вкрай необхідно збільшувати обсяги бюджетного фінансування ДіР та здійснювати періодичний перегляд методик оцінювання наукової діяльності, спрямований на підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Грига Віталій Юрійович (економічні науки)
• Рижкова Юлія Олександрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"