Дослідження шкіри в нормі та при введенні імплантатів різної структури та хімічного складу проводилось із використанням загальногістологічних, гістохімічних, імуногістохімічних та морфометричних методів. Показано позитивний вплив при введенні імплантатів на морфофункціональні особливості шкіри. При дослідженні морфологічних змін в периімплантній зоні виявлено, що у всіх групах піддослідних щурів на різних хронологічних етапах утворюється колаген з різним терміном біодеградації та у різних кількостях. При дослідженні колагеногенезу в периімплантній зоні виявлено, що у всіх групах піддослідних щурів на 14-й день дослідження визначалась велика кількість активних фібробластів. Починаючи з 30-го дня відбувалось формування грубих колагенових пучків, кількість яких залишалась стабільно високою протягом 90, 180 та 365 днів, а вже станом на 540-й день визначались сформовані стратифіковані пучки в меншій кількості, аніж на попередніх етапах (нитка LLT), що свідчило про різні терміни біодеградації колагену І та ІІІ типів. Встановлено, що залежно від типу імплантаційної нитки (її хімічний склад та структура) колагеногенез стимулюється неоднаково. На інтенсивність колагеноутворення значною мірою впливає ступінь травматизації тканин, пов'язаний з рельєфністю та формою нитки, а також наявність у їх складі полімолочної кислоти. Саме тому найбільш ефективний колагеногенез спостерігався при використанні косметичних ниток, що мали форму пружинок або ниток з насічками у поєднанні з полімолочною кислотою (EV, LLS, NS). Окремої уваги заслуговує перманентна поліпропіленова нитка-пружинка AS, що хоч і не має в своєму складі полімолочної кислоти, але за рахунок своєї структури стимулює інтенсивний колагеногенез. Станом на 540-й день експерименту жодна із резорбуючих ниток не деградувала повністю, що вкладається в рамки інформації, наданої виробником про час розпаду не менше 365 днів, та доцільність використання даних косметичних ниток в естетичній дерматології з метою тривалої ліфтингової корекції шкіри. При постановці імуногістохімічних реакцій виявлено, що якісний склад у колагену у більшості груп (LLS, LLT, NS, AS) піддослідних включав І та ІІІ типи, однак у різному відсотковому співвідношенні. Найбільш інтенсивний колагеногенез спостерігався при застосуванні нитки EV, при імплантації якої утворився виключно колаген I типу, що свідчить про його довготривалий ефект стимуляції та тривалий час біодеградації; колаген III типу - відсутній. Імплантаційна нитка NS виявилась менш ефективною, щодо стимуляції вироблення колагену I типу. Колагенізація в ділянці дослідження нитки LLS спостерігалась у всіх тварин впродовж усього періоду. Інтенсивність її коливалась від максимального показника на 30 день до мінімального на 540-й день. Морфометричний аналіз критеріїв ефективності колагеногенезу виявив, що за показниками товщини колагенової муфти, щільності її шарів та щільності колагену І типу в тканинах наближених до муфти, найвищі значення спостерігаються при застосуванні серії LLS, на другому місці за сукупністю трьох показників знаходяться матеріали серії NS та EV.

• Туркевич Марта Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Розкрито сучасний стан проблем, пов'язаних зі зростанням обсягів викидів парникових газів і температури довкілля через надмірне спалювання викопних видів палива (нафти, вугілля, природного газу). Проаналізовано реалізацію європейського досвіду впровадження оподаткування викидів вуглекислого газу, який позитивно вплинув на реалізацію енергозбереження та зменшення викидів парникових газів в країнах ЄС. Показано що на країни G20 припадає 78 % глобальних викидів парникових газів, тому вони відіграють найважливішу роль в глобальних зусиллях щодо пом'якшення наслідків кліматичних змін. Наведені показники фактичних глобальних викидів вуглекислого газу України та її міжнародні зобов'язання по досягненню кліматичної нейтральності. Розкриті потенційні наслідки для економіки країни впровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment Mechanism - CBAM), Наведено порівняльний аналіз розмірів податків на викиди парникових газів України та інших країн. Будівельна галузь споживає до 40 % від всіх енергоносіїв, що використовуються в країні, тому має величезні резерви економії енергетичних ресурсів. Показано, що ефективним рішенням зменшення викидів парникових газів і сповільнення зростання глобальної температури залишається впровадження в технології будівельних матеріалів, зокрема у виробництво малоклінкерних цементів, неметалевої арматури. Посадка кущів, дерев, озеленення стін і дахів, майданчиків для паркування транспорту залишаються важливим напрямком дизайну ландшафту і служать природним механізмом поліпшення екології за рахунок фотосинтезу. У сповільненні глобального потепління визначальну роль відіграє зменшення використання викопних видів палива з подальшою відмовою від них на користь ВДЕ. Упровадження зелених стандартів нового будівництва та утеплення застарілого житлового фонду сприятимуть зменшенню енерговитрат у будівництві.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сердюк Василь Романович (технічні науки)
• Сердюк Тетяна Василівна (педагогічні науки)
• Сердюк Тетяна Володимирівна (медичні науки)
• Сердюк Тетяна Василівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"