Досліджено проблеми поліпшення результатів хірургічного лікування гінекологічних хворих шляхом упровадження периопераційної методики хірургії швидкого одужання (FTS). На сучасному методологічному рівні на підставі ретельного комплексного дослідження в доопераційному, інтраопераційному, ранньому та пізньому післяопераційному періодах проведено оцінювання структурних складових мультимодальної стратегії хірургії швидкого одужання (FTS) і доведено її ефективність у гінекологічних хворих. Залежно від типу оперативного лікування пацієнток поділено на шість груп: перша - 19 осіб (вагінальна гістеректомія без FTS); друга - 22 (абдомінальна гістеректомія без FTS); третя - 53 (лапароскопічні операції на придатках матки без FTS); четверта - 20 (вагінальна гістеректомія з FTS); п'ята - 19 (абдомінальна гістеректомія з FTS); шоста - 26 (лапароскопічні операції на придатках матки з FTS). Якість життя й сексуальну функцію досліджено шляхом анкетування 165 пацієнток, які перенесли планові гінекологічні операції. Проведено поглиблене вивчення патогенетичних механізмів ефективності впливу мультимодальної стратегії хірургії швидкого одужання шляхом визначення динаміки прозапальних і протизапальних цитокінів та зіставлення відповіді організму на стресову й прозапальну дію периопераційного гінекологічного втручання при загальноприйнятій і сучасній мультимодальній стратегії FTS. Доведено, що використання методики хірургії швидкого одужання на сучасному етапі розвитку вітчизняної гінекології не лише можливо, а й доцільно, оскільки надає змогу суттєво покращити результати оперативного лікування, демонструє як ефективність медичного лікування, так і підвищення якості життя гінекологічних хворих.

• Лашкул Ольга Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Здійснено аналіз ступеня адсорбції іонів хрому(III) залежно від кількості бентоніту. Забруднення водойм (озер, річок, океанів, підземних вод) продуктами діяльності людини впливає на організми та рослини, що живуть у цих водоймах. Якщо забруднювачі скидаються прямо чи опосередковано у водойми без належного очищення та видалення шкідливих компонентів, то це завдає шкоди не лише окремим видам і популяціям, а й природним біологічним спільнотам. Найактуальнішими методами очищення є адсорбційні, які широко застосовують для глибокого очищення стічних вод, і навіть від органічних речовин, таких як феноли, гербіциди, пестициди, ароматичні нітросполуки, ароматичні речовини, барвники, тощо. Доведено, що застосування бентоніту, як сорбенту дозволяє замінити стадію механічного відділення, що є однією з трудомістких стадій цього процесу. На основі бентоніту отримано низку композиційних сорбентів, зокрема тих, що мають магнітні властивості, у яких на поверхні мінералу осаджено шар Fe3O4. Проблема видалення важких металів зі стічних вод зараз особливо актуальна. Погано очищені стічні води надходять у природні водойми, де важкі метали накопичуються у воді і донних відкладеннях, стаючи таким чином джерелом вторинного забруднення. Сполуки важких металів порівняно швидко поширюються по всьому водному об'єкту. В процесі дослідження виявлено, що зі збільшенням маси бентоніту в колоні, ефективність адсорбції збільшується для всіх варіантів концентрації, також спостерігається збільшення показника ефективного об'єму. Такі результати досліджень вказують на вибір шару сорбенту 20 г як найвдалішого варіанта. За таких витрат сорбенту ступінь очищення модельного розчину становить 83,2 % (С0(Cr<^>3+) = 0,5 г/дм<^>3) за найменшої концентрації полютанта і 70,2 % за найбільшої початкової концентрації іонів хрому в розчині (С0(Cr<^>3+) = 2,0 г/дм<^>3). Отже, поставлене завдання виконується використанням для очищення стічних вод адсорбційного методу, який полягає у видаленні іонів важких металів шляхом їх поглинання шаром сорбенту, що знаходиться в іонно-обмінному фільтрі, причому це очищення проводять у шарі природного мінералу - бентоніту.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"