Дисертацію присвячено вивченню та систематизації носіїв інформації, що стосуються життя та творчості Є. С. Мірошниченко, оцінці повноти їх збереження та визначенню їх ролі для осягнення творчого феномену співачки. Джерельна база щодо Євгенії Семенівни складається з об’єктів, різних за своїм типом та функцією: письмові, усні, аудіо- та відеоматеріали; свідоцтва, "свічада" та моделі. В кожному з визначених типів реліктів наявні свої специфічні проблеми: упорядкованого особистого архіву не існує; велика кількість записів виступів Є. Мірошниченко зберігаються без зазначення виконуваних творів; газетні публікації та спогади свідків часто передають міфологізований образ співачки, а не її реальну особистість; останнє деякою мірою характерне й для наукового осягнення життєтворчості співачки. Завдяки збереженню достатньо значної кількості носіїв інформації можливим є нейтралізувати наслідки зазначених проблем: зразки епістолярної спадщини дозволяють об’єктивно встановити біографічні дані; спогади близьких друзів та родичів – зазирнути за публічний фасад особистості; майстерна акторська гра трагічних ролей спростовує думку про обмеженість та поверховість інтересів співачки тощо. Цілокупність наявної джерельної бази завдяки її ґрунтовному опрацюванню дозволяє скласти адекватне уявлення про Є. Мірошниченко як про особу, що виявляла себе і як видатна співачка, і як майстерний викладач, і як сподвижник українського культурного життя.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Касьяненко Марія Андріївна (мистецтвознавство)
• Касьяненко Марина Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Досліджено зв'язок між імпульсами Найквіста у часовій області і віконними функціями Найквіста, які застосовуються у технології мультиплексування з ортогональним частотним поділом каналів (OFDM). Проаналізовано один зі способів апроксимації перехідної області віконних функцій Найквіста з використанням кусково-лінійних функцій. Цей спосіб дозволив збільшити кількість ступенів свободи сигналу через введення двох додаткових параметрів. Визначена спектральна щільність вибраної двопараметричної віконної функції Найквіста. Виконана оптимізація синтезованого сигналу за критерієм мінімуму енергії у перших бічних пелюстках його спектральної щільності. Для розв'язання оптимізаційної задачі вибрано метод градієнтного спуску з мінімізацією функції на кожному етапі ітерації методом золотого перетину. У середовищі програмування MATLAB створена програма, яка працює за алгоритмом оптимізації. За допустимої максимальної відносної помилки <$E epsilon sub доп~ =~ 10 sup -3> кількість ітерацій градієнтного методу пошуку становила 2 ітерації. Встановлено, що за оптимальних значень параметрів сигналу кількість енергії, зосередженої у перших трьох бічних пелюстках його спектральної щільності, на 12,6 дБ менше ніж для прямокутної віконної функції. Надано графіки для синтезованої віконної функції з оптимальними параметрами у часовій та частотній області. Застосування двопараметричної віконної функції Найквіста зі зниженим рівнем спектральної щільності бічних пелюсток дозволяє зменшити рівень позасмугового випромінювання OFDM сигналу, а також підвищити стійкість системи з багатьма піднесучими до частотних зсувів, зумовлених взаємним рухом передавача і приймача. Зазначено, що запропонований алгоритм градієнтного пошуку є універсальним і може бути використаний для оптимізації віконних функцій Найквіста за різних критеріїв і незалежно від кількості параметрів сигналу.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"