Досліджено теоретичні засади формування фахових компетентностей майбутніх магістрів у наукових дослідженнях; подано змістові характеристики фахових компетентностей майбутніх фахівців з фінансів і кредиту. Проаналізовано сучасну професійну підготовку щодо формування фахових компетентностей майбутніх магістрів з фінансів і кредиту у процесі вивчення економічних дисциплін. Охарактеризовано основні підходи до моделювання процесу ефективного формування фахових компетентностей майбутніх магістрів з фінансів і кредиту у процесі вивчення економічних дисциплін. Визначено критерії, показники, рівні сформованості фахових компетентностей майбутніх магістрів з фінансів і кредиту у процесі вивчення економічних дисциплін. Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови та механізми їх реалізації щодо формування фахових компетентностей майбутніх магістрів з фінансів і кредиту у процесі вивчення економічних дисциплін. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов, моделі формування фахових компетентностей майбутніх магістрів з фінансів і кредиту у процесі вивчення економічних дисциплін. Здійснено порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи.

• Тимченко Роман Вікторович (1984–) (історичні науки)
• Тимченко Руслана Валеріївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Виявлено, що одним із найбільш дискутабельних питань є момент переходу до наступного етапу лікування. Коли, як, та які критерії оцінки якості проведеного лікування, окрім суб'єктивних відчуттів. Часто стає незрозумілим, яку і в якій послідовності слід проводити терапію, та яких фахівців залучати до цього процесу, яку використовувати лікувально-діагностичну апаратуру на підготовчих до стаціонарного протезування етапах. Мета роботи - підвищення якості комплексного і, в його контексті, ортодонтичного лікування шляхом пошуку найбільш сприятливих умов та термінів, які необхідні для реалізації адаптативних можливостей організму на етапах реконструктивних маніпуляцій у пацієнтів з оклюзійними порушеннями зубощелепно-лицьового апарату (ЗЩЛА), котрі виникли або були спровоковані внаслідок стоматологічних втручань. Проведено проспективне групове клінічне дослідження. Формування груп відбувалося за рахунок загальної клінічної вибірки, що складала 105 хворих, вікового діапазону 18 - 45 років (середній вік <$E29,9~symbol С~6,1> року) з ятрогенними функціональними протетичними порушеннями, ускладненими первинно-глибоким прикусом. Виділено три клінічні групи. Перша - нараховувала 37 пацієнтів із переважно м'язовою симптоматикою, друга - 42 пацієнти з дисфункційними проявами з боку скоронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), третя - включила в себе 26 хворих, що окрім м'язової та/або суглобової симптоматики мали первинні невротичні розлади. З метою порівняння ефективності лікування кожну з клінічних груп було розподілено на дві підгрупи залежно від алгоритму лікування, що застосовувався, до першої підгрупи входили пацієнти, якмх було проліковано за розробленою авторами схемою, а до другої підгрупи входили пацієнти, що лікувались за загальноприйнятою методикою. Спостерігалось зниження амплітуди біоелектричної активності та зменшення часу періоду активності, а відповідно, - наближення коефіцієнта активності до одиниці в пацієнтів із вертикальними аномаліями прикусу, необтяженими скупченістю зубів, настав вже на етапі шинотерапії. Висновки: проведені дослідження надають можливість спрогнозувати не лише терміни лікування, але й об'єм оклюзійної корекції в сполученні з реконструкцією положення нижньої щелепи та корекцією загальносоматичного стану організму пацієнта.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"