Мета роботи - ознайомити лікарів різних профілів з торакальною патологією у хворих на коронавірусну інфекцію. Від початку пандемії SARS-CoV-2 на базі клінічного відділення хіругічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, ускладнених гнійно-септичними інфекціями, було проліковано 70 хворих, з яких у 39 (55,7 %) було зафіксовано різні бронхолегеневі гнійно-запальні ускладнення коронавірусної інфекції. Найчастішим бактеріальним ускладненням з боку органів дихання була емпієма плеври - 18 (46,1 %) випадків, неспецифічний випітний плеврит - у 8 (20,5 %) хворих, абсцедуючі пневмонії та абсцеси - у 13 (33,3 %) хворих. 17 (94,4 %) хворим з емпіємою плеври було проведено відеоторакоскопічну (VATS) санацію плевральної порожнини з полідренуванням і використанням у післяопераційному періоді тривалої активної аспірації. В 1 (5,6 %) випадку через вкрай тяжкий стан хворого проводилось лише дренування обох плевральних порожнин (цей випадок закінчився летально). Ще в 1 випадку після проведення 2 санаційних VATS плевральної порожнини було виконано бронхоблокацію верхньодольового та проміжного бронхів правої легені з наступною активною аспірацією. Ефективність лікування склала 94,4 %. Летальність у зазначеній підгрупі склала 5,6 %. Хворим із плевральним випотом, враховуючи потребу у швидкій диференційній діагностиці, проведено VATS-біопсію плеври. Усіх пацієнтів було виписано з одужанням. У групі пацієнтів з абсцедуючими пневмоніями та абсцесами проводилась медикаментозна терапія. Після курсу консервативного лікування 4 (44,5 %) хворим проведено сублобарну резекцію при санованому абсцесі легені; 3 (33,3 %) хворим - лобектомію за наявності санованих залишкових порожнин великого розміру; 2 (22,2 %) хворим - часткову плевректомію з декортикацією лівої легені і сублобарною резекцією нижньої частки лівої легені. Консервативна терапія була успішною лише в 4 (30,7 %) пацієнтів. Усіх 13 хворих було виписано з одужанням або поліпшенням. Загальна ефективність лікування склала 97,4 %, а загальна летальність - 2,6 %. Відеотораскоскопічне лікування було ефективним у 25 (64,1 %) хворих з емпіємою плеври та неспецифічним плевритом, а також у 4 (16 %) хворих надало змогу стабілізувати стан пацієнта та провести резекційне оперативне втручання. Висновки: гнійно-деструктивні ускладнення з боку органів дихання за коронавірусної інфекції мають причинно-наслідкову складову, а тому своєчасний вплив на всі ланки патогенезу може значно знизити їх рівень. Перевагу у разі ускладненого перебігу коронавірусної інфекції слід надавати відеоторакоскопічним втручанням. Високий рівень діагностики (25,4 %) супутньої патології органів грудної клітки може свідчити про низький рівень профілактичної медицини в державі.

• Опанасенко Микола Степанович (медичні науки)
• Конік Богдан Миколайович (медичні науки)
• Терешкович Олександр Володимирович (медичні науки)
• Шалагай Сергій Михайлович (медичні науки)
• Калениченко Максим Іванович (медичні науки)
• Лисенко Віталій Іванович (геологічні науки)
• Лисенко Вікторія Іванівна (юридичні науки)
• Лисенко Віктор Іванович (психологічні науки)
• Лисенко Віктор Іванович (технічні науки)
• Лисенко Валерій Іванович (1942–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"