Присвячено формуванню цілісної доктрини позитивних зобов’язань держави у сфері прав людини в умовах мирного часу й надзвичайної суспільної небезпеки з урахуванням принципів і підходів європейського права прав людини, а також окресленню шляхів їх впровадження у внутрішній правопорядок. На підставі новітніх методологічних орієнтирів та підходів до розуміння прав людини визначено типи й особливості зобов’язань держави у сфері прав людини; розкрито національні правові рамки виконання таких зобов’язань й умови здійснення судового контролю за їх дотриманням на національному рівні з окремим фокусом на конституційній юриспруденції. Запропоновано категоріальний ряд і визначено основні етапи формування й елементи доктрини позитивних зобов’язань держави у сфері прав людини, розкрито їх розуміння й особливу природу, окреслено зміст, обсяг та межі таких зобов’язань з урахуванням свободи розсуду держави, а також розглянуто їх типи, що консолідують їх розмаїття, та структуру, яка визначає особливості застосування до них тесту на пропорційність. Представлено комплексний систематизований виклад конкретних позитивних обов’язків держави стосовно основоположних прав і свобод з урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини й узагальнено відповідні європейські стандарти позитивних зобов’язань. Доведено єдність принципів і підходів до позитивних зобов’язань держав в умовах мирного часу й суспільної небезпеки, що загрожує життю нації з урахуванням екстратериторіальної дії права прав людини та припустимих дерогацій. Запропоновано типологізацію таких зобов’язань у ситуаціях збройного конфлікту та тимчасової окупації.

• Христова Ганна Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"