Визначено місце і роль еклектики в процесах архітектурного стильоутворення. В процесі дослідження застосовано методи: історико-генетичний, аналітичний та графоаналітичний, історико-культурологічного аналізу, порівняльний стилістичний і композиційний аналіз архітектурних об'єктів, різні методи класифікації і систематизації зібраного матеріалу. Доведено, що архітектурна еклектика є циклічним явищем, яке історично розвивалося. Виявлено роль еклектики в процесах стильоутворення. Встановлено, що стиль та еклектика є діалектичною парою явищ в архітектурі. Визначено основні типи еклектики, що склалися історично; виявлено основні напрями і течії еклектики в архітектурі Європи та Російської імперії XIX ст., окреслено часові межі їх поширення. Встановлено, що погляди на явище еклектики в теорії архітектури історично змінювалися: від повного протиставлення понять «стиль» і «еклектика» до визнання еклектики цілком природним явищем, яке періодично виникає в архітектурі з різних історико-культурних причин та з різними цілями. Вперше визначено 5 типів еклектики, що історично склалися в Європі. Сформульовано і проілюстровано основні принципи еклектичного підходу, які склалися з середини XV до кінця XIX ст.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Давідіч Тетяна Феліксівна (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"