Пахова грижа виникає у чоловіків у 27 - 43 % випадків. Хірургічне втручання - найбільш прийнятний метод лікування, що надає змогу уникнути розвитку ускладнень. Лапароскопічна пластика пахової грижі набула популярності у світі завдяки лапароскопічному встановленню сітки за дефектом. Мета дослідження - оцінити переваги тотальної екстраперитонеальної пластики пахових гриж у порівнянні з операцією Ліхтенштейна в інтраопераційний період і протягом 1 року після операції у пацієнтів чоловічої статі з первинною однобічною паховою грижею. Випадковим чином 53 пацієнти було розподілено на дві групи залежно від способу лікування: 1-ша (n = 27) - тотальна екстраперитонеальна пластика з використанням полегшеної сітки, яка самофіксується, 2-га (n = 26) - операція Ліхтенштейна з використанням полегшеної сітки. Обидві групи були однорідні за середнім віком, типом грижі, індексом маси тіла та розподілом пацієнтів за Європейською класифікацією герніологів. Тривалість виконання тотальної екстраперитонеальної пластики пахових гриж в середньому була статистично незначущо дещо меншою у порівнянні з операцією Ліхтенштейна. Середнє значення за візуальною аналоговою шкалою для оцінки болю протягом перших 24 год. після операції, а також протягом наступних 24 год. було статистично значущо менше в 1-й групі. Середня тривалість відновлення працездатності в 2-й групі була в 2,15 разу статистично значущо більшою, ніж у 1-й. Висновки: потенційні переваги тотальної екстраперитонеальної пластики у порівнянні з операцією Ліхтенштейна в хірургії первинних однобічних пахових гриж полягають у меншій інтенсивності післяопераційного болю і швидшому відновленні працездатності.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"