З'ясовано, які уроки для монетарної політики в умовах стагфляційних шоків можна винести на основі аналізу чинників інфляції, глобального середовища та підходів до проведення макроекономічної політики напередодні та під час нафтових шоків 1970-х та шоків пропозиції 2020-х, пов'язаних з пандемією та глобальними ефектами повномасштабної війни РФ проти України. Виявлено, що погіршують сучасну ситуацію порівняно з кризою 1970-х рр. з точки зору складності вибору монетарної політики: масштабніші геополітичні загрози; ширший комплекс шоків пропозиції і прискорена перебудова системи енергопостачання під дією зростаючих геополітичних загроз; набагато складніші глобальні ланцюжки постачання; більш диференційована природа вразливості різних країн до сучасних шоків пропозиції, що породжує нові джерела зовнішньої нестабільності унаслідок зростання розриву між відсотковими ставками і зміни обмінних курсів; посилення глобальних наслідків політики ФРС США завдяки більшій глобальній інтегрованості; значно вищі рівні приватної і державної заборгованості; посилення політичного і економічного протистояння між найбільшими економіками - США і Китаєм. Показано, що більш сприятливими для монетарної політики порівняно з 1970-ми рр. умовами є: розвинутий інституційний механізм антиінфляційної монетарної політики; менші інституційні можливості для розкручування спіралі "зарплата-ціни"; більша стійкість до зовнішніх шоків економік з ринками, що формуються. З'ясовано напрями перегляду підходів до проведення монетарної політики з метою підвищення стійкості національних та глобальної економік до стагфляційних шоків: рішуча антиінфляційна політика в умовах загрози формування проінфляційної поведінки економічних агентів; необхідність узгодженої оптимізації і забезпечення довіри до монетарної і фіскальної політики, посилення орієнтації фіскальної політики на подолання обмежень сукупної пропозиції; відмова від припущення про абсолютну еластичність сукупної пропозиції у світі глобалізації і технологічного прогресу; корекція моделей оцінки рівноважних і потенційних величин; адаптація стратегії, комунікації та інструментарію монетарної політики до умов радикальної невизначеності; розширення концепції незалежності монетарної політики в малих відкритих економіках з ринками, що формуються, за рахунок врахування непропорційно великих втрат цієї групи країн від імпорту інфляції та рецесії з провідних розвинутих економік.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кричевська Тетяна Олександрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"