У XXI ст. ожиріння є однією з найбільших проблем сучасної медицини, оскільки це захворювання і його ускладнення призводять до значного погіршення якості життя людини та є чинником ризику розвитку багатьох патологічних процесів і смерті. За даними ВООЗ, понад 24 % населення світу віком понад 18 років мають надлишкову масу тіла. Близько 3,9 млн осіб працездатного віку померли в 2018 р. унаслідок ожиріння та його ускладнень. Нині золотим стандартом лікування хворих на ожиріння є баріатрична хірургія, яка має доведену ефективність (оптимальний метаболічний ефект). Один із механізмів, що надають змогу досягти бажаної мети після баріатричних операцій, - реакція кишкового мікробіому на зміну анатомії та багатьох фізіологічних процесів шлунково-кишкового тракту. Проведено аналіз світових літературних джерел для визначення зв'язку між баріатричною хірургією та змінами в кишковому мікробіомі людини. Виявлено стійкий зв'язок з кількісними та якісними характеристиками кишкової мікробіоти незалежно від різновиду баріатричної операції. Результати операцій, які найчастіше виконують у світі (Roux-en-Y Gastric bypass, mini-gastric bypass, рукавна резекція шлунка), демонструють різку зміну співвідношення мікробних кластерів, переважно Firmicutes, Bacterioides та Escherichia, а також параметрів експресії генів зазначених груп мікроорганізмів у різні періоди після операції. З огляду на збільшення кількості баріатричних втручань у світі актуальним є вивчення патофізіологічних механізмів взаємозв'язків між мікроорганізмами для поліпшення результатів хірургічного лікування ожиріння та розробки методики їх прогнозування.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"