Держава не може функціонувати без точної і надійної інформації про чисельність своїх мешканців, статеву, вікову структуру населення та його розміщення на території країни. Протягом багатьох десятиліть таку інформацію отримували з переписів населення, а у міжпереписний період - з різних додаткових джерел. Пізніше у розвинених країнах створили так звані електронні демографічні реєстри, що дало змогу оперативно актуалізувати необхідну інформацію про населення, зберігати її й швидко обробляти. Наприкінці минулого століття у багатьох розвинених країнах демографічні реєстри стали головним джерелом інформації для проведення традиційних переписів населення, а пізніше - навіть частково або повністю їх замінили. Україна на теперішній час через різні обставини не має повноцінного демографічного реєстру і тільки проходить складний шлях до його становлення. Мета статті - дослідження процесу створення демографічного реєстру в Україні в історичному аспекті. А її новизна полягає у тому, що вперше висвітлено, 4 ISSN 2072-9480. Demography and social economy. 2022, N 3 (49) О. М. Гладун, М. В. Пугачова проаналізовано та оцінено три спроби розроблення національного демографічного реєстру. Дослідження грунтується на застосуванні системного аналізу для оцінки усіх спроб створення українського демографічного реєстру; використання методів дослідження складних систем (аналізу і синтезу) дало можливість докладно проаналізувати компоненти усіх реєстрів і на основі компаративного аналізу визначити сильні та слабкі сторони кожної версії реєстру. Застосування конкретно-історичного підходу допомогло вивченню процесів проєктування і створення реєстрів з урахуванням конкретних історичних умов, в яких вони відбувались, і з'ясуванню їх впливу на ці процеси. Для досягнення поставленої мети досліджено проєкти демографічних реєстрів, розроблені в різні часи: автоматизованого банку даних "Населення" і Державного регістру населення України. Проаналізовано причини, через які ці електронні інформаційні ресурси так і не були побудовані. Досліджено мету створення і можливості запровадженого Єдиного державного демографічного реєстру. Виявлено переваги і недоліки, продемонстровано його зв'язок з іншими електронними реєстрами, що функціонують в органах влади й місцевого самоврядування. Представлено порівняння складу демографічних ознак двох згаданих вище проєктів і реєстру, що на сьогодні функціонує. З точки зору саме демографічної спрямованості та технологічного поєднання з іншими інформаційними системами найбільш досконалим був проєкт Автоматизованого банку даних "Населення". Проєкт структури наступного реєстру був перенасичений усією можливою інформацією щодо населення, яка з погляду демографічних потреб не була необхідною. Єдиний державний демографічний реєстр був створений з метою забезпечення населення документами нового зразка, але не був спрямований на повноцінне виконання ролі демографічного реєстру.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гладун Олександр Миколайович (економічні науки)
• Пугачова Марина Володимирівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"