Наведено результати чергового етапу системного дослідження актуальної проблеми щодо пошуку ефективних методів перероблення технічних (Т) олій на альтернативні, функціонально якісні, високої біорозщеплюваності біопродукти галузі паливно-мастильних (ПМ) матеріалів. Головний об'єкт експериментального пошуку - метод ацетолізу олій як один із практично не досліджених у порівнянні з добре розробленими методами алкоголізу та естеролізу Т-олій. Спираючись на розглянутий механізм каталітичної та оборотної реакцій ацетолізу олій як специфічне переацилування триацетил-гліцеринних їх молекул, розроблено хіміко-технологічні засади процесів ацетолізу олій двох типів: базової - ріпакової (р) та композиції на її основі з додаванням 20 % рицинової олії, так званого ріприцола-20 (рр). Встановлено оптимальні технологічні параметри досягнення високої ефективності процесів ацетолізу з одержання якісних проміжних продуктів - сумішей відповідних вищіх жирних кислот (ВЖК) загальних формул Rp C(O)-OH чи Rpp C(O)-OH. Доведено необхідність комбінування процесу ацетолізу Т-олій (р) чи (рр) як основи першої стадії переробної технології з наступним етапом - перетворенням ВЖК на більш активні у реакціях другої стадії процесу їхні похідні - хлорангідриди (ХлАн), причому за відомим, простим та швидкісним методом, що забезпечує практично кількісний вихід проміжних продуктів - сумішей ХлАн-ВЖК(р) та ХлАн-ВЖК(рр). Концептуальна ідея комплексної технології перероблення Т-олій вказує напрямки раціонального перероблення сумішей ВЖК та їх хлорангідридів (ХлАн-ВЖК) на біокомпоненти широкого за призначенням асортименту. На другій стадії комплексного процесу запропоновано переробляти суміші ХлАн-ВЖК на головні біопродукти - біопалива чи базові біооливи - за технологічно простим та досконалим методом Шоттена-Баумана, в основі якого лежить реакція ацилування спиртів відповідної будови хлорангідридами певного типу, а саме: ХлАн-ВЖК(р) чи ХлАн-ВЖК(рр). Наголошено на досить сприятливому перебігу реакції ацилування спиртів за вибраним методом, зокрема на її необоротності, високій швидкості за стандартних умов. За таких умов забезпечується висока техніко-економічна ефективність технології другої стадії комплексного процесу за оптимізованими показниками тривалості, витрат, виходу та якості біопродуктів. Показано, що технологічні операції комплексного процесу можна модифікувати, спрямовуючи їх на виробництво найбільш актуальних біопродуктів, наприклад, біопалив чи біоолив, на засадах адаптованого добирання необхідних комбінацій сировинних речовин. Нові біопалива естерної будови запропоновано одержувати ацилуванням метанолу чи етанолу сумішами хлорангідридів ВЖК, похідними від ріпола, тоді як нові базові біооливи діестерної будови рекомендовано одержувати ацилуванням гліколів промислового виробництва (зокрема етиленгліколя) сумішшю ХлАн-ВЖК, похідних від композиційної Т-олії ріприцола-20. Таблиці розрахованих матеріальних балансів кожної із стадій комплексного процесу характеризують їх техніко-економічну ефективність та екобезпечність.

• Кириченко Віктор Іванович (педагогічні науки)
• Кириченко Валентина Іванівна (педагогічні науки)
• Кириченко Василь Іванович (медичні науки)
• Кириченко Віталій Іванович (технічні науки)
• Кириченко Віктор Вікторович (фізико-математичні науки)
• Кириченко Вероніка Валеріївна (юридичні науки)
• Кириченко Вадим Вікторович (хімічні науки)
• Кириченко Віктор Васильович (психологічні науки)
• Кириченко Вероніка Володимирівна (юридичні науки)
• Кириченко Владислав Віталійович (технічні науки)
• Кириченко Валентина Володимирівна (економічні науки)
• Нездоровін Василь Павлович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"