Просторовий аналіз надає можливість отримати додаткову інформацію з геопросторових даних проведенням операцій з їх обчислення. Зазвичай просторовий аналіз здійснюється на ГІС- платформах, які є програмним забезпеченням, наприклад arcGiS, QGiS тощо. Ці програмні продукти мають спеціалізовані інструменти просторового аналізу для статистики об'єктів або для геооброблення. Одним із таких інструментів є інтерполяція, що дає змогу створювати неперервну поверхню за вибірковими значеннями точок. Проте використання цього інструменту залежить від сфери застосування (наприклад, гідрологія, екологія тощо). кожен користувач ГІС-платформи сам визначає інструменти, що використовуються залежно від того, які проблеми йому потрібно розв'язати. Крім того, складність просторового аналізу постає і у виборі методу інтерполяції, оскільки кожен із них має свої особливості. Найпоширенішим методом є TIN, тобто метод нерегулярної тріангуляційної мережі, відповідно до якого будується поверхня методом тріангуляції набору точок або вершин, що є формою векторних цифрових геопросторових даних. Також цей метод містить критерії делоне, де коло, описане навколо кожного трикутника, не має всередині точок початкового набору даних. Розглянуто переваги та недоліки методу TIN, а також функції аналізу поверхонь на ГіС-платформах у межах функціоналу методу. Наведено рекомендації щодо вибору методу інтерполяції для просторового аналізу, оскільки деякі з них є більш точними та корисними, ніж інші, але обчислення потребує більше часу. На практиці вибір конкретного методу інтерполяції повинен залежати від вибіркових даних, типу поверхонь, які мають бути згенеровані, і рівня припущення помилок оцінювання.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"