Проілюстровано на основі аналізу широкого кола джерел, літератури широке коло засобів формування історичної пам'яті українського суспільства. Доведено, що Києворуська спадщина державною політикою пам'яті репрезентувалась дієвим механізмом формування історичної свідомості. Розглянуто історичну пам'ять у сенсі тлумачення Києворуської спадщини в контексті європейського цивілізаційного вибору України, засобу формування історичної свідомості ролі літературно-мистецьких, релігійних, просвітницьких інструментів, діяльності "установ пам'яті" та "місць пам'яті". Схарактеризовано спадщину Київської Русі як ідеологічний ресурс державотворчих проектів доби середньовіччя та нового часу шляхом з'ясування обставин формування історичної пам'яті Київської Русі та Галицько-Волинської держави, проблем династичної спадщини у національно політичному проекті Русько-Литовської держави, Києворуського спадку у державотворчій спадщині Богдана Хмельницького та культурі Гетьманщини. Розглянуто обставини використання спадщини Київської Русі в ідеології російського самодержавства, зокрема через такі інструменти, як фальсифікація історичних джерел, конструювання політичних міфологем тощо. Розкрито широку палітру засобів використання спадщини у формуванні українською елітою Російської імперії власного державного проекту та тенденції актуалізації історичної пам'яті про Києворуську спадщину у політичних проектах Української народної республіки, доби гетьмана Павла Скоропадського та в українській діаспорі. Висвітлено обставини використання традицій Київської Русі в ідеологічній репрезентації та науковій інтерпретації радянської влади. З'ясовано роль спадщини Київської Русі у державотворчому і націотворчому проектах незалежної України.

• Ющенко Петро Андрійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"