Обґрунтовано різницю за своїм предметом, між теоретичним пізнанням і пізнанням у юрисдикційному процесі: в першому випадку предмет нічим не обмежений, представлений новими сутностями, феноменами та закономірностями їх розвитку, в другому - предмет знаходиться в межах приписів закону, він реалізується в межах іманентних юрисдикційному процесу завдань, причому результат відображення у такому пізнанні може не тільки не співпадати з реальністю, але й бути її викривленням. Доведено, що таке пізнання реалізується за допомогою системно-структурного підходу і передбачає застосування суб'єктом пізнання сукупності методів, прийомів і засобів для досягнення наступних цілей: накопичення знань щодо оточуючого світу, закони та закономірності його розвитку, можливості та межі перетворення дійсності, формування індивідуального стилю діяльності з урахуванням знань про закони та форми мислення, встановлення індивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей взаємодії об'єкта пізнання з оточуючим світом. Удосконалено: розуміння поняття правової процедури як особливого, нормативно встановленого порядку здійснення юридичної діяльності, уявлення про методологію юрисдикційного процесу як рефлексивного опису принципів та методів дослідження в правовій сфері, методологічну парадигму пізнання в юрисдикційному процесі як сукупного результату взаємодії пізнання і доказування.

• Кощинець Василь Васильович (державне управління)
• Кощинець Віктор Васильович (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"