Досліджено особливості динаміки жанрів елегії та урочистої оди в російській літературі XVIII ст. в аспекті риторичного дискурсу на матеріалі поетичної та теоретичної творчості Феофана Прокоповича, В. Тредіаковського, О. Сумарокова, М. Ломоносова, М. Карамзіна, Г. Державіна. Методологія запропонованого дослідження ґрунтується на комплексному підході, який містить порівняльно-історичний, історико-літературний, культурно-історичний, герменевтичний, структурно-семіотичний аналіз, а також риторико-рефлексивний (М. Макєєва) та дискурсивний види аналізу. Подано аналітичний огляд риторичних посібників та поетик XVIII ст., обґрунтовано роль риторики як формотворчої та змістовної основи у процесі розвитку ліричних жанрів. Зауважено, що втілення риторичного ідеалу у жанрі урочистої оди та його розвитку паралельно із становленням абсолютної монархії в Росії. Дослідження дискурсивної природи, рецептивної прагматики та специфіки культурних кодів жанру урочистої оди засвідчують їхню композиційну клішованість, присутність однакових одичних топосів та риторико-культурних кодів, а також спільних риторичних прийомів та стратегій для реалізації прагматичної мети. Поезія Г. Державіна підтверджує модифікацію жанру урочистої оди та демонструє процес нівелювання одичної творчості в російській літературі XIX ст. Встановлено, що динаміка елегійного жанру в російській літературі XVIII ст. характеризує його як неканонічний. Жанр елегії в творчості В. Тредіаковського, О. Сумарокова демонструє еталон чуттєвого дискурсу. У поезії М. Карамзіна елегія трансформується та втрачає свою публічну дискурсивну спрямованість, поєднуючи філософську та любовну тематику.

• Волік Наталія Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"